Навіщо мене знайшли у капусті? "Брюссель" – review (13.12.2011 г.)


Під час онлайн-презентації цього диску Святослав Вакарчук зізнався, що зробив «Брюссель» на піснях, яким не знайшлося місця в музичній палітрі «Океану Ельзи». Також додав, що отриманий на виході матеріал має свій внутрішній сюжет, побудований мало не за канонами рок-опери. 

Ось його ключові слова: політ між гастролями («Airplane»), надихаюча втома від польоту між гастролями («Адреналін»), загубленість («Де я»), непереборне бажання втечі («Цунамі»). Все! Решта 8 пісень – не стосовна до цього хороша любовна лірика, яка однак теж вже десь була. Ніби дежавю від повернення до знайомих місць. 

Англомовна диологія «Airplane»-«Come To Me Baby» скидається на бажання Славка відтворити електронне звучання ранніх «ОЕ» для непосвячених інтуристів. Екзотики ніби запозиченому з «океанівського» шлягеру «Я до тебе» клавішному звучанню Дмитра Шурова додають дудкові трелі Сергія Бабкіна та його ж пронизливий бек-вокал. 

Більшість пісень на «Брюсселі» дивним чином не можна охарактеризувати індивідуально – це просто хіти, чи що. Найперше запам’ятовується мінорний «Дощ» з його в принципі не новими фішками споріднення музики з текстом у стилі «клавіші-краплі по перкусіях-дахах». Ота краса з приспівом «Адреналін // Підіймається з колін…» звучить фірмово, якісно, пам’ятно, але по-справжньому не зачіпає нічим, окрім…правильно, клавішних Шурова. «Заплети» – це знову дорослий Вакарчук, яким ми знаємо його з релізів «Glorіa», «Міра» та «Вночі». А от дійсно вражають деякі тексти, які набувають рис глибокоінтимної сучасної бароковості («Адреналін», «Цунамі»). 

Справді, треба виділити композицію «Зелений чай», яку повністю співає Бабкін. Але на практиці це звичайний блюз, який хворіє основним недугом «Брюсселя»: через стилістичну специфіку пісні Сергій просто не зміг би ні вмістити це на черговому сольнику, ні злабати разом зі своїм альтернативним «K.P.S.S.». 

Особисто я не бачу інакшої причини появи «Брюсселя», аніж неконкретне Вакарчукове «замість того, аби півроку відпочити». Його попередній сольник «Вночі» виявився сміливим, а з тим успішним джаз-роковим експериментом із залученням мало не оркестру музикантів. А чим концептуально вирізняється новий альбом? Запрошеними Шуровим і Бабкіна? Першим в Україні концертом-презентацією в режимі онлайн? Можливістю придбання диску лише для тих, хто вміє користуватися мишкою та клавіатурою? 

Музика «Брюсселя» – це старий-добрий «Океан Ельзи» з акцентом на клавішних. Стилістичної капусти, на жаль, не вийшло.

________________________________
Источник: gorih.com.ua
Автор: Пилип Пухарєв

 


 
 
 
 
Copyright © 1998-2014 Все права защищены - самый большой и самый старейший фан-клуб группы Океан Ельзи
При использовании материалов с данного сайта обязательна активная гиперссылка на http://ocean-elzy.ru/
Данный сайт не является официальным, создан и работает благодаря поклонникам группы.
Материалы предоставляются поклонниками или берутся из сети Интернет с открытых ресурсов со ссылкой на них.
Однако мы напрямую сотрудничаем с администрацией группы Океан Ельзи.
Материалы, выложенные на нашем сайте, регулярно просматриваются администрацией группы Океан Ельзи,
Недостоверная или запрещённая администрацией группы Океан Ельзи информация с сайта удаляется!