Киев 03.12.10 останнiй концерт DOLCE VITA туру (04.12.2010г.)


















Хтось колись сказав:
"Життя-це не період,
життя-це миті,
які ми запам'ятовуємо."
Але цей хтось ніколи не сказав як ці миті описати словами...Та я спробую.Вчорашній вечір був повен щастя,любові,радості,віддачі і світлих почуттів.Здавалося,ось нещодавно я була на одному із перших концертів Дольче Віта туру у Києві 03.06.10,а ось вже останній і прощальний у цьому році після 99 міст усього Світу.Це було так,наче твої найліпші друзі повернулися з-за кордону додому після цілого року відсутності.Почуття.які виникають при зустрічі їх з літака чи потяга так само виникли і тут:у стінах Міжнародного Виставкого Центру,що правда здалося,що вокзал змінили на незвичний нам(думаю всі звикли Океан бачити у Палаці спорта).
Була мить чекання:мить,коли ти чекаєш на потяг,який от зараз приїде на колію,коли ти щосекунди звіряєшгодинника і дивишься котра година на таблі прибуття.Ми стояли і чекали,дивилися на годинник,підспівуючи океанівські хіти,які лунали у третьому павільйоні МВЦ.Зараз я,навіть,не назву той час,коли ми все-таки Їх дочекалися...а мені здається,що й не треба згадувати.Досить у пам'яті ввімкнути той момент,коли світло погасло і вийшли Денис,Петя,Мілош та Дусік(їх силуети ми могли бачити у темноті) і той промінь прожектору,який впав на добре знайому мікрофонну стійку із шарфом і вийшов Святослав!!!все понеслися ми океаном....Досить несподіваним сюрпризом стала для нас перша виконана пісня.всі звикли чути "ТТДНН" ,а хлопці заграли "911".Та це додало такого драйву шаленого....АААєєєєє...Було так приємно знову стрибати під ритми улюбленої музики,кричати на все горло вже давно заучені за стільки років тексти пісень і відчувати ,що ти на сьомому небі від щастя,і бачити,що гурт також безмірно щасливий.
Привітавшись з публікою,хлопці почали грати далі,грати найдавніші хіти ще з перших альбомів,що дуже порадувало фанатів.Вони й зіграли ті пісні.які ми,фанати,обрали шляхом голосування.Вони стримали свою обіцянку.Це було так приємно,наче вони грали особисто для тебе,окремо для кожного фаната.І самі це відчували,відчували як це подобається залу,адже всі надривали горло,аби підспівувати улюбленим музикантам.Через кілька пісень фанатська вдячність "полетіла" на сцену...У вигляді квітів,перший раз за концерті ОЕ бачила їх стільки.Святослав був дуже радий,і зазначив "що хоч десь мені згодилися навички баскетболу,ось тут досить влучно ловлю ваші квіти"=).
У сьогоднішньому свому звіті я не буду описувати кожну пісню,видавти вам сет-лист концерту,постити фото,які були зроблені журналістами.Це ви й так скоро,чи вже може й сьогодні,знайдете на безмежних просторах інтернету.Я вам тут опишу лише свої фанатські почуття,викладу фотографії.які зробила на свій телефон,ті фотографії,які рідні моєму серцю і гріють мою щасливу душу.
Після такого довгого та виснажливого туру,треба віддати хлоцям гідне за те,що на них не було видно не краплі втоми,лише щастя,що нарешті довгий,тривалістю в цілий рік, тур,закінчується,вдячність за те,що вони повернулися додому і на них тут чекали,вдячність за те,що впродовж такої довгої кар'єри їх підтримує така кількість людей,щастя за те,що вони бачать яку радість приносить їх творчість мільйонам людей не лише на Батьківщині,а й за її межами...
В очах,рухах і голосах фанатів можна було прочитати зворотній зв'язок з точністю навпаки:щастя того,що ми були там присутні,щастя того,що наші "друзі" повернулися з далекого відрядження додому,вдячність за те,що після такого напруженого року,вони згодилися грати стільки,скільки ми всі разом захочемо і витримаємо,вдячність за довгі роки,які зігрівали нас все новими й новими піснями,вдячність,що вони ніколи не забувають свою Батьківщину і відданих ним фанатів,вдячність просто за те,що Окен Ельзи Є....
Лунали пісні,рухались у так одне з одним наші серця і тіла,та хлопці ще не знали ЩО ми їм приготували..Напередодні було все сплановано:Янанебібув-літачки,Фіалки-кульки,Небо Над Дніпром-прапори  та стрічки.Але людині,яка там не була і не знає що планувалося-не зрозуміти-то ж розскажу..
Перед концертом всім роздавалися фіолетові та блакитні кульки та жовті і сині стрічки..Ми всі дуже хотіли віддячити гурту і зробити шось надзвичайно гарне.Коли залунала пісня "Янанебібув" всі стали до готовності не лише співати пісню,але й десантувати немалу кількість паперових літачків до сцени,то ж на приспів над гловами фанатів у бік сцени полетіли різнокольорові літачки,це було Так гарно...І так був приємно здивований Святослав та хлопці,вони дивилися на них як маленькі діти,з явним щастям в очах...Так це була перша подяка.Святослав ще сказав:"Що ви там ще сьогодні поприносили?",ну а всі ж з таємницею закраденою в очах просто підняли гул і поплескали в долоні,наче ми більше нічого не задумали...
Всі дуже чекали на пісню "Фіалки" і прямо так переживали,щоб її не пропустити.І ми почули її акорди і подумки згадали текст.Як тільки до всіх дійшло що це САМЕ ТА пісня,весь МВЦ почав надувати ті самі фіолетові,та блакитні кульки..Тут було дещо смішно:по-перше всі намагалися їх надути у натовпі,по друге,по-швидше,бо ніхто не хотів стояти із кулькою у роті замість того,щоб підспівувати Святославу,по-третє,ми ще намагалися цими кульками в руках зробити синхронні рухи і плескати в долоні,коли "просив" Святослав=)...разом з дівчиною,котра стояла поруч зі мною у такій же Дольче Вітівській футболці,ми повернулися назад і побачили небо повітряних кульок,які рухалися у такт музиці та в кінці пісні зірвалися з наших рук,і полетіли на сцену.Ця мить...О чудова!!сподіваюся Аліна зафоткала це=)....і знову,знову,знову ми  бачили шалене здивування і безмірне щастя в очах і музиці,яку вони виконували.Після кульок Святослав щось сказав,вже навіть не пам'ятаю що він за чим говорив,але кінцеве слово було "Дякую!"-це слово було словом вечора у той день!!!І останнім нашим "флеш-мобом" була пісня "Небо над Дніпром".Коли Святослав сказав:"Ця пісня для Києва" ,всі зрозуміли про яку саме ведеться річ,і дістали з карманів,сумок блакитні та жовті стрічки і Українські прапори різних розмірів:від самого великого до самого маленького,якого я дістала зі своєї сумки(подарувла його дівчині,яка стояла за мною).І ми знову у-друге зробили свій власний Дніпр широкий на цей раз у МВЦ.Це було так гарно,коли ,напевне тисяча,прапорів та стрічок рухалися в ритм Славкових рук на сцені,і були подібні до справжніх хвиль.Святослав спустився до віп-фану та взяв у когось великий український прапор з гербом і почав розмахувати ним,співаючи :"..небо над Дніпрооооооооооом......."...Не знаю,чи тільки у мене у той час визріла всередині велика гордість за Україну і у мозку прозвучала фраза:"Я люблю тебе,Україно!!!!Слава тобі!!!!"
Після побачених трьох флеш-мобів Святослав запитав "чи бува ми їм не принесли ще можливо пиріжків"..особисто мені почулося,що він казав про пиріжки..а насправді може й щось інше)не знаю,я "впала в екстаз",хоча пісня "Більше для нас" закликала цього не робити))))...
Я сказала на початку про моменти,то ж продовжую про них же.Знаєте,хто хоч колись казав,що Святослав Вакарчук то не співак,не чоловік спражвній і взагалі він навіть не красивий,просто не бачив його живих виступів і просто нічого не розуміє у гарній музиці та красі.Та чи ті збавливі танці і рухи його тіла під "Кішку" то не красиво???.....Тут моя думка:ЦЕ ПРОСТО ФАНТАСТИЧНО!.. і думаю мене у цьому підтримають усі дівчата та жінки,які вчора там були...чесно.ці рухи зводять мене з розуму,а ще й під таку пісню-ну просто повний набір екстазу для жіночого мозку)...А як було гарно почути "Квітку",яку я так чекала літом,але й не почула..ой..то було реальне щастя для мене,і всі разом гучно гучно співали "шукай в телефоні мій слід,цілуй у вікно мої губи,ти знак на моєму плечі,ти квітка...! наче були самі головним героєм пісні.Були й у вчорашньому концерті такі миті,від яких я просто хотіла плакати,чи то від щастя,чи то від радості,чи то просто від того,що я там стояла."Ікони не плачуть",яким великим було моє здивування ,і як забилося моє сорця,коли я почула цю пісню.Так,це була одна із тих митей.коли я хотіла плакати,та не могла!!фізично не могла..плакала і кричала на всю тільки моя душа!!...
Почувши пісню "Вище неба",я прямо таки злетіла,злетіли й душа і тіло разом з іншими людьми,які там стояли...Це була ще одна несподіванка для мене-почути її.Тільки перед концертом ми з подругою говорили,що так  хочеться щоб Океани цю пісню виконали..
Знаєте,на протязі всього туру,думаю у кожному місті,фанати хотіли почути одну і ту саму пісню,але її не  грали.І ось вчора нарешті Святослав сказав,що хоче її заспівати.Зі сцени пішли Дусік,Мілош та Денис,і залишися тільки Петя зі Славком.Він сказав:"Ви самі все почуєте та зрозумієте."..."Ой чий то кінь стоїть.." заграла пісня,пронісшись до кожного куточку павільойну мелодійним звуком Петіної гітари та Святославового голосу..тихо та впевнено зал допомагав її співати,це був той момент,який хотілося залишити у себе в пам'яті назавжди,то ж я його зняла на відео,щоб подіилитися з тими,хто цього не бачив і передивлятися його дуже часто,згадуючи той прекрасний грудневий вечір 2010-го року.
Були вчора і такі миті,коли я просто стояла із заплющеними очима і співала пісні,стояла та й насолоджувалась..А під першу частину "Друга" взагалі хотілося заховатия від усіх і стояти лише на одинці з музикою та звуками Святославового "співу"...так і зробила:Я просто стояла і повільно рухалась в такт тих чарівних мелодій із заплющенеими очима,а коли мелодійні ніжні звуки поступилися місцем різким,голосним та всезагальним,я наче вийшла за рамки свого мозку,так сильно я кричала слова,відчуваючи кожне його окремо....
Я можу тут й надалі описувати блаженні миті того вечора,але то затягнеться на довго,і буде не цікавим для читання моїм друзям і всім іншим.То ж хочу підвести лінію: вчора мені все сподобалось,а якщо навтсь і не все(я про гардероб і велику кількість міліціонерів),то я просто не хочу говорити про це.Той вечір залишиться у моїй пам'яті назавжди як яскрава МИТЬ мого життя,я буду згадувати фінальний концерт ДВ туру ще мільйони разів.Я буду безліч раз дякувати гурту за те,що вони просто є і що вони мені дарують таку величезну долю Щастя у моєму життя.Я хочу подякувати всім моїм друзям,хто там вчора був,навіть тим.яких я не змогла побачити,я була дуже рада зустріти тебе знову за два роки Женько,була рада познайомитися з Мар'яною(сводіваюся я правильно написала твоє ім'я),і звичано хоча б почути мою Ешелонівську сестричку Настю,почути "ай-ай-ай" у нашу з Женьою адресу від Ксю за те,що ми знаєм лише кілька пісень Земфіри,рада була побачити Альону,з якою ходила на літній концерт(радію що ти все-таки хоч і в останній день дізналася що підеш на нього),дякую,що побачила знову тебе,Мішка,що ти в сотий раз приїхав до Києва з Краматорська(але все-таки треба було вдягти ДВ футболку) і звичайно ДЯКУЮ моїй коханій Алінці,без якої я тепер просто не можу жити=)п.с. я чекаю від тебе фоток.!!!!
ОКРЕМО ДЯКУЮ:СВЯТОСЛАВУ,ДУСІКУ,ПЕТІ,МІЛОШУ ТА ДЕНИСУ  ЗА ТОЙ ВЕЧІР!і всім організатором,які змогли втілити у реальність такий довго очікуваний прекрасний концерт.
А доказом не лише моєї вдячності є ці слова з твіттеу посеред ночі:


okeanelzy Океан Ельзи


Емоції. Щастя. Радість. Вдячність. Любов. ДЯКУЄМО! Дякуємо ВАМ за цей неймовірний концерт!!!

okeanelzy Океан Ельзи


такої кількості відгуків - моментальних, щирих, так подібних на наші враження - здається ще не було ніколи!! :) ДЯКУЄМО!!!!
 
s_vakarchuk Svyatoslav Vakarchuk


I am sorry всi 99 мiст туру, Але Сьогоднi! був останнiй I Найкращий! Концерт DV туру! Дякую, Киiв!

________________________________
04 декабря 2010 г.
Автор yaaammmi

 


 
 
 
 
Copyright © 1998-2014 Все права защищены - самый большой и самый старейший фан-клуб группы Океан Ельзи
При использовании материалов с данного сайта обязательна активная гиперссылка на http://ocean-elzy.ru/
Данный сайт не является официальным, создан и работает благодаря поклонникам группы.
Материалы предоставляются поклонниками или берутся из сети Интернет с открытых ресурсов со ссылкой на них.
Однако мы напрямую сотрудничаем с администрацией группы Океан Ельзи.
Материалы, выложенные на нашем сайте, регулярно просматриваются администрацией группы Океан Ельзи,
Недостоверная или запрещённая администрацией группы Океан Ельзи информация с сайта удаляется!