Перед концертом в Киеве, участники группы «Океан Ельзи» встретились с прессой и ответили на вопросы журналистов.

«Дякую, що прийшли, — обращается к представителям СМИ лидер группы Святослав Вакарчук. — Сподіваюсь побачити вас сьогодні і на концерті. Завдяки вам, половина залу вже буде заповнена».
В нашем мини-отчете мы выделили только самые интересные моменты с киевской пресс-конференции «ОЕ». Некоторые шаблонные вопросы прессы мы оставили, потому что музыканты умудрялись оригинально отвечать и на заезженные темы.
В якому місті найкраще зустрічали, хоча ви цього не очікували?

Святослав Вакарчук: Пам’ятаєте у фільмі «Собаче серце» момент, коли вони приводять у цирк Шарікова, а там була жінка, яка передбачала майбутнє. У неї спитали «Какое главное событие в моей жизни?». А вона відповіла: «Впереди».

Так от я хочу цими словами відповісти. Сподіваюсь, що такий концерт ще попереду. Поки що все було очікувано і дуже приємно.
А может, все же, что-то неожиданное происходило в туре? Может, что-то пошло не по плану?

Святослав Вакарчук: Де там ми лишили наш список «нєожиданностєй» на випадок такого питання…

У вас на стройке несчастные случаи были? :)

(*смех*)

Святослав Вакарчук: Надеюсь, такого не будет. :)

Петя Чернявский (томным голосом, с иронией): Все было очень необычно, как никогда, такой тур неожиданный. :)

Святослав Вакарчук: Особисто мені запам'яталось багато таких немузичних речей. Наприклад, ми побували в ресторані японської кухні на Сахаліні і зрозуміли, що ресторани японської кухні в Києві — це не ресторани японської кухні. І не тільки в Києві, в усіх подібних європейських закладах.
Під час саундчеку ви грали «Там де нас нема». Ця пісня з вами вже багато років, не набридло її грати?

Святослав Вакарчук: Є пісні, які ми граємо постійно, і вони вже набридли, але «Там де нас нема» ми не грали з часів «Gloria»-туру, тож тут все інакше.

Перед туром у нас є пісні категорій «А», «В» і «С». Це не означає сорт пісень, але пісні «А» — це ті, які ми обов’язково граємо на концертах. Як правило, ми їх найменше любимо, бо дуже часто граємо. =)

Пісні «В» — це ті, які ми хочемо грати для того, щоб була повноцінна концертна програма. А пісні «С» — ті, які ми ставимо тільки під настрій. Коли прямо перед концертом виникає думка: «А давайте сьогодні заграємо ось цю пісню».

Ось такі пісні інколи випадково попадають у трекліст. Наприклад, пісня «Мало мені» одного разу так була зіграна. Або пісня «Сьогодні», яку ми випадково зіграли на репетиції, а потім включили в основну програму.
Із туру в тур що змінюється найбільше — може, глядачі вже приходять із своїми дітьми — а що лишається без змін?

Святослав Вакарчук: Змінюється тільки зображення в дзеркалі. Зранку прокидаєшся, з туру в тур зображення змінюється.

Вам подобається ваше зображення в дзеркалі?

Святослав Вакарчук: Це філософське питання. Хтось любить старше ставати, хтось — ні. Я думаю, до цього треба просто відноситись як до даності.
А з політикою ви зав’язали остаточно?

Святослав Вакарчук: Зав’язали що? :)

Ваша політична діяльність буде тривати?

Святослав Вакарчук: В цей момент має Дусік вступити і задати те питання, яке він запитав у Чернівцях.

Денис Дудко: А что я говорил?

Святослав Вакарчук: «Зачем вы спрашиваете этот вопрос?» :)

Денис Дудко: Да! Зачем вы спрашиваете? :)

Святослав Вакарчук: В Чернівцях було приблизно таке саме питання в прямому ефірі телекомпанії. Дусік до цього нічого не говорив, а в цей момент не витримав і сказав: «Зачем вы спрашиваете? Что вы хотите услышать?».
Какая песня в новом альбоме была написана первой, а какая — последней?

Святослав Вакарчук: Я можу точно сказати, яка остання. «Я так хочу».

А какая ваша любимая, из нового альбома?

Святослав Вакарчук: Моя особисто — «Компас».

Милош Елич: «Dolce Vita».

Денис Дудко: «Dolce Vita».

Денис Глинин: Су… Еее… «Ордени»! =)

Петя Чернявский: «Ордени».
Наразі «Океан Ельзи» — наймасштабніший концертний гурт в Україні. Чи не виникало у вас бажання вкласти гроші в створення якісного концертного DVD?

Святослав Вакарчук: Ми сьогодні, сподіваюсь, цим займемось. Всі великі підготування пов’язані саме з цим. Ми довго сварилися з телевізійною командою — і це завжди буває. Вони хотіли забрати більше місця для камер, ми сказали, що хочемо більше місця для глядачів.

Думаю, ми знайшли компроміс і зробимо так, щоб було цікаво і глядачам у залі, і тим, хто подивиться це на DVD. Не можемо гарантувати якість, подивимось, як все вийде, але ми готові до цього.

«Dolce Vita» — ваша сьома платівка. Ви вірите в символи, цей альбом став для вас щасливим?

Святослав Вакарчук: Я вважаю, що українцям треба менше вірити в символи і більше працювати.
Чому ви постійно ігноруєте «Євробачення»?

Денис Глинин (вполголоса): Та нахер оно надо…

(*смех и аплодисменты*)

Святослав Вакарчук: Звідки ви знаєте? Це ж секрет. Я вперше за багато років цього року реально проігнорував «Євробачення». Не знаю ні хто там виступав, ні хто там виграв, чесно.

Як правило, коли «Євробачення» відбувається, я включаю телевізор, коли закінчуються виступи і починається голосування. Там цікаво робити ставки, бо це більше геополітика, аніж музика.

Цього разу у нас в той же день був концерт у Хмельницькому, ми пізно закінчили. Яке там «Євробачення».

________________________________
04 июня 2010 г.
Автор Сергей Кейн, фото Денис Якимчук
Источник: www.music.open.ua