У творчості основоположним є час (27.05.2010г.)

Лідер гурту “Океан Ельзи ” Святослав Вакарчук – мабуть, один із найвідоміших українських музикантів сьогодення, хоча сам він підкреслено відсторонено ставиться до своєї популярності.


Недалекого 2004 року він стояв на Майдані, а нині категорично не бере участі в політиці, бо вірить, що справжні зміни в суспільстві мають розпочинатися з кожної конкретної людини, яка повинна багато працювати і ставати професіоналом у своїй справі. Ось уже понад 10 років виконавець упевнено тримається на вершині української музики, щоразу видаючи все нові й нові композиції, що стають хітами.
Сьогодні “Океан Ельзи” перебуває в річному турі гурту містами Росії, Білорусі, України, країн Європи та США на підтримку нового альбому Dolce Vita. У межах рок-фестивалю Stare misto, де гурт виступив хедлайнером дійства, музикою Dolce Vita перейнявся і Львів (хоча, якщо рахувати у відсотковому відношенні, то старих пісень прозвучало навіть більше). Концерт минув на одному диханні, після якого ні фанати, ні сам Славко не хотіли розлучатися. Вкотре фронтмен співав “на біс” для своїх земляків, і навіть устиг дати інтерв’ю “Газеті”.

Ми – не дівчина на дорозі, щоб комусь себе пропонувати

– Багато експертів називає альбом Dolce Vita “другим диханням” гурту, “свіжим подихом” тощо. А що для вас насамперед означає цей тур?
– Мені здається, що колектив тривалий час перебував у стані пошуку після того, як змушені були реформуватися і працювати в новому складі. І відтоді нарешті вийшли на той рівень, який є потенційно правильним для гурту. Цей тур – насамперед зіграність і та енергія, яку можемо дати людям.
– Оцінюєте альбом Dolce Vita на “п’ятірку”?
– Ніколи не оцінюю альбоми на “п’ятірку”. Але, якщо бути обережним у висловлюваннях, це – одна з моїх улюблених платівок. Не скажу більше, оскільки ще рано – мало пройшло часу.
– Як оцінюєте еволюцію вашої творчості?
– Усе проходило за теорією Дарвіна, теорією виживання сильніших видів. Те, що найсильніше, проживе багато років, те, що слабше, забудуть через якийсь час. Так завжди буває.
– А судді хто ж? Хто виокремлює суттєве від другорядного?
– У творчості основоположним завжди є час. Єгипетські піраміди збереглися дотепер тому, що були якісні. Вони і нині вражають нашу уяву. Не виключено, що тоді було ще багато цікавого, але ми цього не знаємо. В часи Мікеланджело та Да Вінчі, не відкидаю, були й інші не менш талановиті митці, але час вибрав саме їх. Імовірно, коли починали Beatles, були сотні таких груп. Але до нас дійшли саме вони. Сьогодні, коли ви вмикаєте телевізор чи радіо, складно зорієнтуватися, що краще, що гірше, дуже багато інформації. Але проходить час, і в певний момент у пам’яті спливає лише найкраще, що торкнуло вашу душу. І ви це передаєте своїм дітям, вони – наступним поколінням. Так виникають легенди.
– Як гадаєте, “Океан Ельзи” стати всесвітньо популярним гуртом на кшталт колективу-легенди Beatles, який ви згадували?
– Може. А може і не стати. Це, чесно кажучи, залежить від дуже багатьох чинників. Чи ставлю особисто я собі таку ціль? Мабуть, ні. Бачу цінності трохи в інших речах, аніж у популярності. Проте не відмовлятимуся, якщо доля складеться саме так. Чому б ні?
– А ви вже пропонували себе міжнародній аудиторії? Була у вас така спроба?
– Ми – не дівчина на дорозі, щоб комусь себе пропонувати. Ми створюємо музику. Робимо це для себе, а якщо людям подобається, вони її беруть. Насправді все дуже просто. Все розпочинається з твоєї творчості. Безумовно, якщо в артиста творчість вторинна або є засобом для досягнення популярності, як у багатьох виконавців, і на першому місці стоїть бажання бути популярним, тоді творчість – одна з речей. Потрібні ще епатаж, імідж, жовта преса, скандали тощо. Але коли для тебе музика є основним, і вона знаходить свого слухача, тоді, як правило, це все не потрібно. Ми ніколи не намагалися будь-якою ціною пробитися або звернути на себе увагу. Підтримуємо знання про себе, випускаємо нові альбоми, кліпи, даємо інтерв’ю. А коли виходить новий альбом, головне, про що переживаємо, – щоб він сподобався нам. Тоді якісно зробили свою роботу, у своє задоволення, отже, живемо в гармонії. І радше за все, він тоді сподобається багатьом слухачам.

Українці занадто прагматичні в політиці

– Поділіться, з чого тепер складається ваш звичайний день як “зірки”?
– У мене не буває звичайного дня. Загалом, якщо не на гастролях, то прокидаюсь, як на пересічного українця, який поспішає на роботу, напевно, пізно – між 8 і 9 годиною. Те, що обов’язково роблю щодня, – це, по-перше, займаюсь спортом: або ходжу в зал, або виконую вправи вдома. По-друге, щодня в мене чимало позамузичної, позатворчої роботи в офісі. Крім того, є репетиції, які відбуваються щоденно: або ми готуємо новий альбом, або готуємося до запису, або готуємося до туру. Різний тип репетицій, але він постійно присутній.
– Які прості моменти в вашому повсякденному житті любите?
– Люблю теплу, сонячну погоду, ось як тепер. Кінець весни – моя улюблена пора року не тільки в Києві, а й узагалі. Можливо, тому, що народився в цю пору року (14 травня співак відсвяткував 35-річчя, – “Газета”). Може, тому, що це найпозитивніший, оптимістичний період року, коли все зелене, все цвіте, але ще не втомлене, не змучене. Вже тепло, але ще не жарко. Якийсь оптимізм. У квітні ще холодно.
– Ви вже давно заробили собі безапеляційний імідж виконавця-інтелектуала, тому цікаво почути ваш “рецепт” того, що ж має робити українське суспільство, аби рухатися вперед?
– Багато працювати, ставати професіоналами кожному у своїй справі, безкомпромісно і не потураючи власним слабкостям. І підніматися на такий рівень, після якого зрозуміють, що робити далі.
– У Верховній Раді ви дискутували щодо закону про цигарки й алкоголь. У чому була дискусія?
– Активно брав участь у розробці закону. Там був компроміс. Оскільки телебачення і рекламні агентства боялися втратити великі надходження від реклами алкоголю на телебаченні, то замість заборони пролобіювали напівміри, коли не можна називати бренди, але можна показувати тощо. Я був проти цього, адже, якщо ти показуєш – то вже показуєш. Звичайно, можна робити зміни поступовими. Але не можна постійно йти на повідку в грошей. Вважаю, наша проблема в тому, що ми, з одного боку, занадто прагматичні в політиці, а з іншого – абсолютно не думаємо про далекі, стратегічні інтереси держави.
– Ви – один із підписантів “Маніфесу українців проти куріння”. На вашу думку, що треба зробити, щоб в Україні запанувала “мода на здоров’я”?
– Думаю, що вирішення проблеми куріння – це питання часу. В 70-их роках минулого століття половина європейців й американців курила, тепер цей показник різко зменшився. Ми теж до цього прийдемо. Здоров’я важливіше, воно переможе. Я ніколи не курив і не маю наміру. Це значна пропаганда для моєї сім’ї, мого оточення і тих людей, які слухають чи дивляться “Океан Ельзи”. Забороняти комусь це робити, не маю наміру, тому що живемо в демократичній країні, де кожен вільний громадянин має право робити те, що хоче, поки це не заважає іншому.
– Для вас здоров’я є цінністю?
– Так! Здоров’я – цінність апріорі, і не думаю, що це питання потребує філософії. Здоров’я – це твоя життєздатність, можливість реалізувати себе, гармонія і комфорт.

________________________________
27 мая 2010 г.
Автор Оксана Жила
Источник Львiвська Газета www.gazeta.lviv.ua

 


 
 
 
 
Copyright © 1998-2014 Все права защищены - самый большой и самый старейший фан-клуб группы Океан Ельзи
При использовании материалов с данного сайта обязательна активная гиперссылка на http://ocean-elzy.ru/
Данный сайт не является официальным, создан и работает благодаря поклонникам группы.
Материалы предоставляются поклонниками или берутся из сети Интернет с открытых ресурсов со ссылкой на них.
Однако мы напрямую сотрудничаем с администрацией группы Океан Ельзи.
Материалы, выложенные на нашем сайте, регулярно просматриваются администрацией группы Океан Ельзи,
Недостоверная или запрещённая администрацией группы Океан Ельзи информация с сайта удаляется!