Славко Вакарчук: Не чекайте від уряду дива (11.10.2005г.)

"Океан Ельзи" особисто познайомив львів’ян зі своєю “Глорією”. (Група презентувала нову програму і альбом у палаці спорту “Україна”. Її виступ організувала агенція “ДікАрт”).
М’яко кажучи, у залі був переаншлаг. “Океан” давно виріс із закритих приміщень, які може запропонувати йому Львів. Планувалося, що рокмени виступатимуть на стадіоні, але ніхто не мав упевненості у погоді. У планах “Океану” - дует Вакарчука з грузинською співачкою Ніно Катамадзе, а також рок-опера або мюзикл. Попереду виступи у США та Канаді. Після автограф-сесії у торговельному центрі “Магнус” Славко Вакарчук дав прес-конференцію.

- Не так давно у пресі промайнуло повідомлення, що тобі подарували гектар землі у мальовничому селі Буча…

- Думаю, це має політичне підґрунтя. Окремі люди чомусь думають, що я можу бути серйозним політичним гравцем на майбутніх виборах. Хоча я не політик і бути ним не хочу, вони намагаються налити на мене якогось бруду заздалегідь, щоб спокійніше було. Жодної землі у приватній власності у мене немає. Якщо хтось знайде і покаже мені документи, які засвідчують інакше, – я йому цю ділянку подарую.

- Чи не відчуваєш, як більшість людей, які стояли на Майдані, розчарування у помаранчевій революції і песимізму щодо майбутнього України?

- Коли ввечері ви гучно святкували день народження, обов’язково відчуєте наступного дня певне моральне спустошення. І це не пов’язано з тим, що те, що було ввечері, - неправда. Просто після ейфорії, пов’язаної, в тому числі, і з моральною перемогою, всі очікували ще більшої ейфорії, а почалися робочі будні, які не завжди були приємними. Ні Віктор Ющенко, ні я, ніхто інший не може порухом чарівної палички змінити життя на краще. Тільки той, хто не працює, – не робить помилок. Безумовно, я бачу і багато негативних сторін у тому, що робить українська влада (знову ж таки я не кажу про одну людину). Але це нормально, це процес. І я впевнений, що Віктор Андрійович хоче добра нашій країні. Інша справа, що людям потрібно: А – набратись терпіння і Б – перестати чекати на диво. (Друге – основне). Ми стояли на Майдані не для того, щоб прийшов добрий Президент і дав нам можливість добре жити. Ми стояли за правду. І за те, щоб люди, які прийшли до влади, дали нам можливість – нам усім! – зробити все, щоб наша країна стала кращою. Це має робити кожен на своєму місці.

- Що ти вважаєш помилкою влади?

- Я не готовий зараз про це говорити, бо мені ще замало часу для того, щоб зробити повноцінний аналіз. В одному я впевнений: правда рано чи пізно переможе.

- Чи звертається до тебе за порадами Президент як до радника?

- Робота радника – це і створення своїх порад, не чекаючи запрошення, а ще - створення певного інтелектуального середовища, альтернативного формальному, урядовому. Середовища, яке не обтяжене посадами, але має досвід діяльності у різних сферах і може запропонувати нестандартні рішення. Наведу приклад: ще влітку ми почали працювати з Володимиром Гришком над законом про меценатство… З моєї подачі почалася робота над удосконаленням закону про захист інтелектуальної власності… Але в цьому задіяні не тільки такі люди, як я, а ще, скажімо, юристи, радники з економічних питань… Хочу підкреслити, що процеси, які зараз відбуваються у країні, свідчать про те, що наші люди більше нічого просто так спускати не будуть. І це добре. Це означає, що вони контролюють владу. І я хотів би, щоб так було завжди.

- Альбом “Глорія” створювався в об’єктивно складних для країни умовах, але це зовсім у ньому не відобразилося. Така позиція є свідомою?

- Я вже втомився повторювати, що музикант – не журналіст. Я не маю описувати події на Майдані у своєму альбомі. У мене ще є внутрішнє життя, яке існує незалежно від того відбувається революція чи ні.

- Але багато музикантів виступили саме з публіцистичними творами.

- Значить, вони не музиканти, а публіцисти.

- Мені здається, що у цьому альбомі дуже багато подібностей з творами таких груп, як “Пінк Флойд”.

- Я маю занадто багато творчих амбіцій, щоб дозволяти собі брати в когось. Мені достатньо своєї фантазії. У будь-якому випадку, коли нас порівнюють із “Пінк Флойд” чи “Квін”, мене це не може засмучувати. В Україні є небагато таких груп.

- Якою є ваша культурна програма у містах, якими проходить тур?

- Кожен бавиться по-своєму. А щодо мене, то культурна програма дуже скромна – телевізор і спати. Я вже всі культурні програми у своєму житті пережив. Мені достатньо.

- Колись ти говорив, що тобі дуже імпонує Лондон. Чи переїхав би туди, якби виникла така можливість?

- Я не хотів би ніколи міняти громадянство і батьківщину. Хочу завжди мати можливість жити у Львові, але я працюю над тим, щоб мати помешкання й у Лондоні.

- На який психологічний вік ти почуваєшся?

- Я не Мерилін Монро, щоб приховувати свій вік. А психологічний вік людини не співпадає з біологічним тільки тоді, коли вона не в ладах зі собою. Я вважаю, що в моєму віці люди мають бути достатньо молодими, і більше дітьми, ніж дідусями та бабусями. Те, що в Україні є усталений стереотип, мовляв, у 30 років людина вже прожила половину життя, – проблеми нашої ментальності. Я би не хотів бути частиною цього. На Заході у цей час люди тільки починають думати про життя.

- Ви брали участь у конференції з приводу торгівлі людьми. Яку саме роботу проводите у цьому напрямі?

- Під час концертів ми надали можливість працювати волонтерам організації, яка бореться з торгівлею людьми. Знялися у соціальній рекламі на цю тему. Тільки-но закінчиться тур, я буду їздити реабілітаційними центрами, де живуть жертви торгівлі людьми. До того ж я вже мав зустрічі з деякими офіційними особами, які впливають на такі речі, як ставлення міліції до цієї проблеми, візовий режим нашої країни тощо. Це все можна змінювати, але поступово.

- В якому стані зараз конфлікт з Павлом Гудімовим? Свого часу він збирався відстоювати свої авторські права на створення “Океану Ельзи” та деяких пісень групи у суді.

- Мені не подобається слово конфлікт. Як ви бачили, на альбомі є спеціальна подяка Павлу Гудімову, і він був серед тих, кого ми запрошували на свій новий концерт. Цим все сказано.

Як розповів кореспонденту “ВЗ” сам Павло Гудімов, після трьох місяців переговорів вони підписали зі Славком Вакарчуком угоду щодо авторських прав. “На концерт-презентацію “Глорії” мене запрошували, але я не пішов, – казав він.
– По-перше, захворів, а по-друге, ще не встиг скучити за музикою “Океану”. Та й чути власні партії у чужому виконанні для мене так, ніби побувати на караоке. Зі Славком ми на сьогодні просто колишні колеги. Звичайно, приємно, що моє прізвище є у графі подяк на альбомі, але мені було б приємніше побачити себе просто у переліку авторів аранжування гітарних партій. Зараз я працюю над новим альбомом, присвяченим містам - маленьким і великим. Готуюся до зйомок кліпу на пісню “Серце, не спи”.

________________________________
11 октября 2005 г.
Олена Лань
Источник: Високий Замок №184

 


 
 
 
 
Copyright © 1998-2014 Все права защищены - самый большой и самый старейший фан-клуб группы Океан Ельзи
При использовании материалов с данного сайта обязательна активная гиперссылка на http://ocean-elzy.ru/
Данный сайт не является официальным, создан и работает благодаря поклонникам группы.
Материалы предоставляются поклонниками или берутся из сети Интернет с открытых ресурсов со ссылкой на них.
Однако мы напрямую сотрудничаем с администрацией группы Океан Ельзи.
Материалы, выложенные на нашем сайте, регулярно просматриваются администрацией группы Океан Ельзи,
Недостоверная или запрещённая администрацией группы Океан Ельзи информация с сайта удаляется!