Океан Ельзи: Інша опера (08.07.2005г.)

"Океан Ельзи" нарешті порушив обітницю мовчання, яка тривала добрих півроку. За цей час накопичилось більше ніж досить інформаційних приводів. Це і кадрові перетрубації всередині групи, і, безумовно, новий альбом, над яким команда активно працює і вже передбачає своїм фаворитом. Тому для спілкування група в особі Славка Вакарчука обирає нетрадиційний спосіб: чаювання. Представники інтернет-видань були зібрані в окремому порядку, адже, на думку музиканта, їм належить "особлива порода запитань і відповідей".

- Чому ви  вирішили зібрати інтернетчиків окремо?
- Інтернет як цікавий, так і підступний. Там пишуть все, що завгодно. В цивілізованих країнах, коли ти даєш інтерв'ю, ти точно знаєш, що під матеріалом підпишуться. А у нас дуже люблять, оскільки нема до кого пред'являти претензій, використовувати фрази "як стало відомо з перевірених джерел або від осіб наближених..." Просто я не люблю безвідповідальності. А Інтернет іноді дозволяє собі те, чого люди не дозволяють навіть на кухні.

- Були якісь ексцеси?
- Слава Богу, ми, напевно, не так багато комусь насолили, щоб такі речі з нами відбувалися. Недавно в газеті "Факти" мене дуже потішило запитання про те, ніби журналісти хотіли об'явити нам бойкот. По-перше, я не зрозумів за що, а по-друге, мене це так розсмішило, типу я бігаю за всіма і прошу: "Візьміть в мене інтерв"ю" і ніхто не хоче (сміється).  Для мене всі журналісти - це позитив, бо вони допомагають мені у моїй роботі, доносять інформацію про нас людям. Будь це критика чи похвала - неважливо! Але коли пишуть те, що не відповідає дійсності, це вже не може бути позитивом, тому що змінює той меседж, той образ, який ти хочеш донести. Але змісту комусь щось доводити нема - простіше мовчати і дивитися на це з посмішкою. Ми дуже любимо критику, особливо конструктивну. Коли ми працюємо над альбомом, я від нашого продюсера Віталія Телезіна дуже рідко чую хороші слова - в основному, тільки погані. Критика допомагає. Все має будуватися на взаємній повазі. Якщо той, хто пише, відчуває за собою право це писати, то хай це буде на його совісті. Змінити це я не бачу можливим. Хоча порівняно з іншими деякими країнами в Україні все достатньо коректно.

- "Океан Ельзи" готовий до того, щоб розміщувати музику в Інтернеті?
- З одного боку, ми би дуже хотіли, щоб через Інтернет люди діставали спрощений доступ до того, що ми робимо. З другого боку, згідно закону про авторське суміжне право, будь-яка інтелектуальна власність є оплачувана. А примушувати людей оплачувати через Інтернет в Україні поки що складно, бо в нас дуже маленька кількість користувачів. От з піснею «Дякую» ми спеціально зробили такий експеримент, це разова річ. Через Інтернет ми би хотіли проводити офіційне спілкування з великою кількістю наших фанів. На новому сайті ми намагаємось розробити цю схему спілкування, насправді це основна його складність, тому ми й не можемо його так довго запустити. Там зможуть тусуватися не лише люди, яких об'єднує ім'я "Океану Ельзи". Можливо, ми  будемо корисні людям з-за кордону відносно поради у всьому, що пов'язано з музикою в Україні. Я думаю, що певні треки, можливо, і є зміст викладати.

- За законами шоу-бізнесу, повинні бути і ремікси для танц-майданів...
- Не варто сприймати як кокетство, але мені здається, що ми не дуже живемо за законами шоу-бізнесу. У нас є ремікси на «Там, де нас нема», «Сосни» - цікавий ремікс, «Друг» і  «Холодно». Насправді ремікс на «Сосни» був спробою запросити Сергія Товстолужського до того, щоб він став саунд-продюсером альбому «Модель».

- Ти забув про ремікс на «Дівчину».
- Чесно кажучи, я його толком навіть і не чув, тому що його робили Мілош (Єлич, клавішник гурту. - прим. ред.) з Товстолужським на презентації. Це ще коли Мілош не був у складі Океану Ельзи. Не все встигаєш послухати. Цей ремікс крутять перед концертами як підкладку - там я його і слухаю.

- Давай поговоримо про актуальні події для групи "Океан Ельзи".
- Давай...

- Павло Гудімов сказав на своїй прес-конференції, що Денисом Козловським написана книга спогадів про групу "Океан Ельзи", і Паша був за те, щоб її видати, але ти відклав її на полицю, мовляв хай лежить. Чому?
- Авторські права на книгу належать Денису Козловському. Я цієї книги не бачив. Якщо Паша її бачив, то хай видає. Я не міг відкласти її на полицю, тому що я бачив тільки початкові варіанти, а кінцевого й досі ні. На моє питання "коли вона буде?" Денис відповідає: "Коли все підготую-зроблю, тоді, може, покажу". Тому нема що відкладати. Група "Океан Ельзи" допоможе видати будь-яку книгу, в якій написана правда про групу. Якщо там буде написано те, що не відповідає дійсності, ми не зможемо заборонити цього. Тобто формально зможем, але не будем цього робити, і допомагати не будем точно. Денис взяв великі інтерв'ю у всіх учасників групи - дуже ґрунтовні, багатогодинні - і на основі наших спогадів написав цю книгу, от і все. Це просто пряма мова.  Можливо, вона у свій час буде викладена на сайті.

- А чи обговорюється тема відходу Павла з групи в межах колективу і як почуває себе новий гітарист Петро Чернявський?
- Дуже добре! Ми маємо занадто мало часу, щоб говорити на будь-які теми, крім нового альбому. Тобто, ми дуже багато працюєм зараз кожен день, у нас багатогодинні репетиції. Зараз основне - це нова пластинка, і атмосфера в групі мені нагадує той момент, коли ми починали у Львові. Я настільки вільно і впевнено творчо себе дуже давно не почував, дуже давно. Я не знаю, з чим це пов'язано - чи з тими людьми, які є в групі, чи  з якимись особистими речами, але зараз фактично ніхто не йде на музичний компроміс. В «Суперсиметрії» ми спробували абстрагуватися від формату і зробити так, як ми хотіли. Але все одно нам це не вдалося, лише в деяких моментах. Зараз є один критерій: подобається нам чи не подобається - решта нас не цікавить.

- Паша також повідомив, що на зібранні, яке він скликав того ж вечора, як йому було повідомлено про те, що він іде з групи, Мілош сказав, що «проблема не у творчих відносинах, а виключно у Пашиних стосунках зі Славіком». Як ти можеш це прокоментувати?
- Я цієї фрази не чув - спитай у Мілоша. Я думаю, що такого Мілош не говорив, але я тільки так думаю. Я читав коментарі Павла з приводу тої розмови - вони НЕ відповідають дійсності, безумовно, але коментувати я їх не хочу.

- А що тоді було в дійсності?
- Ну, я ж кажу - я коментувати їх не хочу. В дійсності є нова музика групи "Океан Ельзи" і нова музика Павла Гудімова.

- Чи доводилось тобі слухати проекти, в яких грав до "Океану" Петро?
- Чесно? Не доводилось. Я знаю добре, що він грав у багатьох проектах. Я вже говорив якось, що він приснився Мілошу. Якщо всі думають, що це типу такий смішний жарт, то...

- Несмішний насправді. Принаймні, занадто непереконливий!
- В цьому жарті є велика доля правди і це дійсно так було! Мабуть, Мілош знав його раніше. Петро має великий досвід, потенціал, він має одну річ, яка є мало у кого в Україні - дуже добре почуття звуку. І, я думаю, що з цим і головне - з його відношенням до музики, все буде добре. Я не думаю, що важливо, хто, де і в якому стилі грав. Він закоханий в гітару - це основне. Наші улюблені музиканти співпадають. Я думаю, що це навіть цікавіше, коли щось з іншої опери є, з іншого музичного стилю. Він не тільки вчиться, він також і вчить багато чому групу. Я взагалі не можу зрозуміти, звідки взявся міф, що він любить панк. Він грав у панк-групі, але це не улюблений стиль його музики. За тим, як він грає і за технікою його гри можна визначити, що більшість талановитих панк-груп і в сорок років так не вміли грати, як він. Я не думаю, що має взагалі якийсь зміст обговорення когось нового. Мене ж не питали, чи я не боюсь того, що Денис Дудко все життя був джазовим контрабасистом і перебував у джазовій еліті України і ніколи рок'н'ролл не грав. Ну, бачте - грає і подобається людям.

- То чи буде дозволено Чернявському займатися своїм сольним проектом «Пепелац»?
- (Обурено). Навіщо ти на таке провокуєш?!! Нема такого поняття «дозволено» - «не дозволено». Ми ж не державні службовці! Ми всі творчі люди і кожен робить те, що хоче.

- То ви будете підтримувати його сольну діяльність?
- Якщо мені це буде подобатись. Якщо ні, то не буду. Але заважати теж не буду. Підтримувати тільки тому, що він грає з тобою разом в групі - це фактично лукавити. Тому що, якщо тобі це всередині не подобається, а ти робиш вигляд, що тобі подобається і ти це підтримуєш - це некрасиво. З другого боку, не підтримувати і розповідати всім «не слухайте це» - то інша крайність, тому що кожен має право робити те, що він хоче. Я би хотів підтримувати те, що мені щиро подобається і те, що я хотів би, щоб люди побільше знали і чули. Наша група має таку мрію - дійти до моменту, коли - як у свій час "Beatles" - можна було відмовитись від  концертних виступів і робити їх тільки тоді, коли ти хочеш це зробити, а не тоді, коли тебе запрошують. Для цього потрібно, щоб нарешті в нас нормально запрацювала система авторського та суміжного права і, я думаю, тоді група "Океан Ельзи" буде в стані жити з продажу дисків. У нас було би більше часу на студію, ми би частіше випускали пластинки. Бо коли нам кажуть, що ми два роки нічого не робим - знаєш, коли в тебе по сто концертів в рік як мінімум, ти фізично не можеш встигнути зробити нічого! Тобто, пісні пишуться, в мене тих пісень накопичились уже десятки, але, ну, нема можливості ними зайнятися. Зараз ми відмовилися від будь-якої діяльності, за винятком зарані запланованих концертів, і от до кінця літа будемо в студії.

- А як же спілкування з прихильниками?
- Для мене як для музиканта найбільше задоволення - це створення музики. Деколи хочеться їхати на концерти. Але в оригіналі це виглядало б так: концертний тур в підтримку альбому. Це велике задоволення - вибирати собі заняття для душі і так, слава Богу, ми поєднуєм нашу любов з нашою роботою, тобто ми можемо заробляти гроші на тому, що ми любим. Мало хто може собі дозволити таке. Але ми хочем піти ще далі (усміхається)!

- А відпочинок?
- Конкретних планів нема. Одна з таких crazy-ідей - поїхати до Мілоша в гості в Новий Сад. Фактично єдине матеріальна благо, заради якого я працюю - це подорожі. Тобто, це є той стимул матеріальний, який мені потрібен. Хочеться побільше їздити, все бачити. От зараз є ідея - це, мабуть, вже буде взимку або восени - поїхати у подорож південно-східною Азією.

- На підтримку альбому?
- До речі, про Китай насправді є цікаві плани. Я поки що не буду їх розкривати.

- Вчиш китайську?
- Вони вчать українську (сміється).

- Англомовні пісні увійдуть до нового альбому?
- Англомовні пісні в альбом, який вийде зараз на території України, напевно не ввійдуть, але вони будуть випущені. Це те, що я можу зараз сказати точно. Група "Океан Ельзи" не має принципів, на якій мові співати - просто якщо я змушений співати англійською, то тому, що мої пісні не будуть зрозумілі людям з-за кордону. А якщо я добре знаю, що більшість російської публіки любить "Океан Ельзи" такими як вони є, цього достатньо. Для мене велика трудність писати на нерідній мові, тобто це можна зробити, але це вже буде штучно.

- А сербською?
- У нас така ідея є. Мілош буде співати. До речі, я можу відкрити таємницю: в новому альбомі буде використано багато бек-вокалу, тобто співатимуть усі: і Дениси, Петро, і Мілош.

- Цей альбом буде більш гітарним чи клавішним?
- Послухаєте - що ж я можу сказати! Єдине, що я скажу точно - пісня "Без Бою" - це є, швидше, енергетична візитна карточка нового альбому, а не музична. Не варто орієнтуватись на те, що музика буде така, як у пісні "Без бою". Енергетика буде така.

- Слова написані вже до всіх нових пісень?
- Є дві пісні, над якими я працюю, але, швидше, не стільки я їх пишу, скільки... От я, наприклад, написав - минув місяць: я дивлюсь на них - мені здається, що варто щось переробити. Була б моя воля, я би переробляв навіть старі пісні, деколи я собі дозволяю на концертах співати трошки інакше, при чому більшість людей чомусь думає, що я забуваю слова - як правило, я їх не забуваю. В мене взагалі з дитинства хороша пам'ять. Я знав всі столиці африканських країн, коли мені було десять років. Тому мені легко не забувати слова. Ну, поки що добра пам'ять - я не знаю, чи довго у рок'н'роллі можна тримати добру пам'ять. Життя тяжке (усміхається)...

- Ти часто говориш про благодійність. Які конкретні заходи були втілені?
- Зараз проводиться багато заходів. Я не хотів би, щоб усе робилося публічно. Перераховуються різні гроші різних сум - великих чи маленьких - людям, які цього найбільше потребують. На осінь ми плануєм одну велику гарну акцію - теж поки що не хотів би про неї говорити. Вона буде направлена на підтримку музичних талантів, зокрема які мають якісь фізичні вади, які не мають можливостей самі почати заняття музикою. Тут можна виділити дітей з вадами зору - відомо, що всі сліпі люди мають дуже гарний слух. Якщо їм активно допомогти, принаймні, якось підштовхнути, то серед них народиться, ну, припустимо, Стіві Уандер чи Рей Чарльз. В нас є дуже багато людей, які мають величезні кошти, які не знають куди вкладати, тому вкладають їх у яхти, гольф-клуби. Нехай би вони хоча б десять відсотків того вклали у дітей, які потребують їхньої допомоги. Деякі такі люди не такі погані і черстві, і коли їх попросити про допомогу - вони допоможуть. Хтось мусить ходити й просити - я готовий. 

- А як же яхти, лімузини?
- Якщо в мене і будуть гроші на яхту, то я їх точно вкладу у студію. Музика - це любов.

________________________________
08 июля 2005 г.
Елена Полякова
Источник: http://music.com.ua

 


 
 
 
 
Copyright © 1998-2014 Все права защищены - самый большой и самый старейший фан-клуб группы Океан Ельзи
При использовании материалов с данного сайта обязательна активная гиперссылка на http://ocean-elzy.ru/
Данный сайт не является официальным, создан и работает благодаря поклонникам группы.
Материалы предоставляются поклонниками или берутся из сети Интернет с открытых ресурсов со ссылкой на них.
Однако мы напрямую сотрудничаем с администрацией группы Океан Ельзи.
Материалы, выложенные на нашем сайте, регулярно просматриваются администрацией группы Океан Ельзи,
Недостоверная или запрещённая администрацией группы Океан Ельзи информация с сайта удаляется!