ФДР (06.06.2005г.)

Від ФДР Радіоцентру: Юрко Зелений

Від Океану Ельзи: Святослав Вакарчук

Дата інтерв’ю: 06/06/2005

Святослав Вакарчук: Ми хотіли спочатку взяти усю групи, але потім я з Марком (Марко Маркович, речник гурту – ЮЗ) порадився і ми бачимо поки що, хай всі усіх взнають. Ми зараз будемо активно піаритися, фотографуватися, зніматися, а потім, вже восени, ми прийдемо разом давати інтерв'ю (сьорбає зелений чай з м'ятою)…

Ну, то що, мабуть, тоді почнемо з нової пісні.

Святослав Вакарчук:
Давай. Ну, дуже раді всіх вас чути – сто років вас не чули і не бачили, – в цій студії завжди народжуються хороші інтерв'ю, і я сподіваюся, сьогоднішнє – не виняток. Для початку хочу розповісти основну новину групи: ми починаємо показувати пісні з нашого нового альбому, який вийде восени; і перша пісня з цього нового альбому називається "Без Бою". Ми її називаємо між собою "Я Не Здамся Без Бою" – по ключовій фразі, але ми вирішили, що "Без Бою" воно більш лаконічно і цікавіше. Без бою здамся, чи без бою не здамся? – щоб люди самі собі додумували. А вже в пісні там все сказано. Пісня написана була десь наприкінці березня. Тобто ми продовжуємо традицію групи Океан Ельзи, пісню, яка була написана найпізніше, робити першим синґлом – так було з "911", так було з "Холодно" (усміхається), так є із піснею "Без Бою". Ця пісня з тих, які пишуться зразу: і текст, і музика – що є достатньо великою рідкістю для мене. Ну і ясно, що музичний супровід, він… багато хто говорить, що він не типовий для Океану Ельзи – це мене може тільки радувати, тому що ми хотіли, що все було нетипово. Хоча зразу скажу, що він не типовий, напевне, для всього альбому. Альбом буде подібний ближче на самий кінець приспіву цієї пісні: він буде більш тяжкий і такий, можливо, більш рок-н-рольний. Ось. Я б сказав, що ми постараємося не розлякати всіх наших шанувальників, які люблять поп-музику, але при цьому постараємось порадувати тих, хто любить рок-н-рол, в його гітарному першочерговому значенні.

А новий гітарист гурту вже брав участь у написанні "Без Бою"?

Святослав Вакарчук: Так, безумовно. Ну в написанні пісні брав участь тільки я, а в записі – так, Петро дуже гарно вписався. Хоча там, можливо, ще не до кінця чути його можливостей, але я думаю, що вже буквально в наступній пісні все буде зовсім інакше. Ця пісня – це справжня групова творчість, коли нема яскравого вираження в аранжуванні, а є просто пісня, написана під піаніно і яка несе певний настрій. І завдання всіх: просто донести цей настрій і максимально його підкреслити. Ми відійшли від схеми, що кожен мусить щось придумати. Наприклад в приспіві нема гітар, а в куплеті там нема клавішних інструментів. Тобто такі речі.

Якщо проаналізувати вашу останню діяльність, то від гурту йде ніби таке самовибачення, тобто якийсь такий наче комплекс провини. То було "Дякую", тепер "Без Бою"


Святослав Вакарчук: Ні, а чому, чому? "Дякую" ще можна якось так трактувати, а "Я Не Здамся Без Бою"… - нічого собі, що ж? Навпаки, нахабство таке! Я ніякого вибачення тут не бачу. Річ у тому, що ця пісня написана з реальних подій і вона не має нічого спільного ні з чим іншим, крім інтимних стосунків. Це є абсолютно любовна лірика, просто в достатньо чоловічому форматі, я б так сказав.

Тобто весь альбом майбутній знов буде…

Святослав Вакарчук: Ну не весь! Але Океан Ельзи, зокрема я як автор цих пісень, в даному випадку, не бачу сенсу писати пісні про революцію після революції. Пісні про революцію пишуться самі по собі. Я так зараз згадую, оскільки ще не все закінчено, але там є кілька текстів соціальних, але в основному, безумовно, за піаніно тягне, коли всередині болить душа.

Чи є вже якась назва в того майбутнього альбому?

Святослав Вакарчук: Ти ж знаєш, ми вже не перший раз до вас приходимо, назва альбому народжується за три дні до здачі макету, тобто в нас навіть нема жодного варіанту поки що, тому що всі пісні ще не нанизані і не сформовані. Я хотів би прослухати всі треки і треба, щоб ми сіли і подумали. Я думаю десь за місяць вже буде назва альбому.

У вас назви платівок йдуть в такому якомусь певному математичному ряді.

Святослав Вакарчук: Чому?

Має на увазі з такою прив'язкою термінологічною до точних наук: "Модель", "Суперсиметрія"…

Святослав Вакарчук:
Була ще "Я На Небі Був" (сміється). Ну зробимо ліричний такий… назву таку зробимо, яка не буде зв'язана з наукою. Не можна ж повторюватися весь час.

Після нещодавніх пертурбацій в гурті, після виходу Павла, ви вже набрали форму?


Святослав Вакарчук:Я не люблю розказувати, які ми хороші там музиканти, чи погані, але на фестивалі "Максідром" ми грали третій раз в житті в такому складі і офіційний сайт визнав нас найкращим виступом фестивалю. Це для нас було великою приємністю, тому що ми ще не вважали, ну що ми вийшли на таку форму, яку б ми хотіли, але я думаю, що на осінній тур все буде навіть краще, ніж ви думаєте.

Тобто Петро Чернявський вписався…

Святослав Вакарчук: Петро це достатньо унікальна людина і я думаю, що краще за нього буде говорити його музика, його володіння інструментом. Ну а як людина він дуже добре вписався в колектив. Взагалі, Океан Ельзи зараз відчуває, при всьому тому, що були різні складнощі, був тяжкий рік, ми зараз відчуваємо себе в студії як декілька років тому я відчував себе, коли ми тільки переїхали в Київ і все починалося! Дуже великий ентузіазм і навіть зараз я сиджу і дуже жалкую, що запізнився на репетицію, і мені вже треба бути там, й хочу швидше закінчувати і їхати туди (щиро посміхається).

А скажи, ось після низки виходів з гурту тебе особисто звинувачують в такій певній авторитарності…

Святослав Вакарчук: Я цього абсолютно свідомий і розумію прекрасно, що інакше би бути і не могло. Люди аналізують, мають свої якісь власні погляди і вони вправі говорити те, що вони думають. Я дуже спокійно до цього ставлюся. Всередині в собі я дуже добре знаю, як все насправді відбувається. Останні події, якщо ти маєш на увазі вимушений вихід Павла з групи, то це було рішення колективне, всієї групи. І… ну.. творчий зв'язок – це є творчий зв'язок. Ті прості, як можливо декому здавалося б, банальні слова, які ми сказали в своєму офіційному зверненні, це насправді дуже точно передана ситуація. Тобто я вважаю, що місія… ну назвемо це так: місія Океану Ельзи як того явища, яке є в музичному просторі – нести певну музичну енергетику, яка можлива тільки при співпраці п'ятьох однаково думаючих людей. Ми хотіли б, щоб так було завжди. Однак більше! Поза музикою нема жодних проблем! Я багато бачив, десь читав, якихось різних ну оцінок там і так далі. Люди вправі говорити все, що вони говорять. Я відповідати буду тільки музикою.

Ну а якщо так - знаєш, щоб цю тему вже закрити…


Святослав Вакарчук: Будь-ласка … (сьорбає зелений чай)

Чи тільки полягав оцей "вимушений вихід", через брак творчого зв'язку, чи просто кажучи – гроші не поділили?


Святослав Вакарчук: Нє-нє-нє. (кладе горнятко з чаєм). Зразу скажу, от що мене навіть трошки десь… ну не стільки там ображають, але дивують питання про гроші, тому що в Океані Ельзи це ніколи не стояло на першому місці. І ми багато чого робили – нам так щастило! – що ми могли і заробляти гроші, ще й музикою займатися, але це ніколи не стояло на першому місці. На першому місці завжди стояло взаємне порозуміння і стопроцентна відданість спільній справі. Стопроцентна – це от важливо. Тобто всі мусять горіти цим до кінця. І коли це відбувається, коли цей колектив от є цілісним, коли от він весь, у всіх горять очі за одну мету, тоді буде все добре, а інакше буде поганий результат – краще не робити нічого, ніж робити як-небудь.

Сьогоднішній ваш склад: можна сказати, що всі на сто відсотків…

Святослав Вакарчук: Абсолютно! Абсолютно, абсолютно. Я на сто відсотків це можу сказати.

Тоді, мабуть, майбутній тур буде стовідсотково ударний?


Святослав Вакарчук: (Присьорбуючи зелений з м'ятою чай) Ну я впевнений в цьому! Ми ще не плануємо тур з точки зору програми, але ми плануємо з точки зору міст, і я знаю, що вже зараз йдуть переговори нашої дирекції з різними організаторами в Україні й по інших містах ближнього зарубіжжя: там і Прибалтика, і Росія, і СНД навіть сьогодні, там, Азербайджан обговорювався, Грузія, само собою. Різні великі міста в країнах, які близькі нам, і ти знаєш, хотілося б по-довше зберегти цю атмосферу в колективі, яка існує.

Коли вже мова зайшла за ближнє зарубіжжя, то пригадується, Океан Ельзи дуже рідко був у Польщі.

Святослав Вакарчук:
Ми в Польщі взагалі були останнім часом тільки на фестивалі "Сопот" – раніше були часто, коли ще жили у Львові. Ну так не доходили у нас руки, ну потрібно буде і в цю сторону теж подивитися. Я не хотів би нікого ображати, але пріоритетом в першу чергу є зараз ті люди, які вже знають і люблять групу, наша постійна аудиторія шанувальників. А розширення аудиторії це свята справа, але це буде трошки пізніше.

Угу. Тобто майбутніх пів року…

Святослав Вакарчук: Я думаю, що до Нового року в планах концерти по країнах, я навіть не знаю, як це говорити, колишнього Радянського Союзу. Я перелічу краще, що це буде Росія, Білорусь, Казахстан, Прибалтика, Кавказ і, безумовно, Україна…, Молдова. А після Нового року там є плани різні, навіть є плани щодо Індії, є плани щодо Штатів і Канади, ну і я думаю, що можливо Польща, Чехія так само.

А що в Індії?

Святослав Вакарчук:
Нууу (посміхається) є пропозиція з концертами туди поїхати. І там є цікавий проект. Я поки що про нього не буду говорити, може восени, коли я вже прийду представляти альбом, я розкажу.

Тобто ви, мабуть, плануєте щось таке зробити з індійськими тими (ехехе!)…

Святослав Вакарчук: Пожівьом – увідім!

… з якимись музикантами або інструментами? Чи ви, наприклад, взагалі не схильні до таких фолькових експериментів у музиці?

Святослав Вакарчук: Ну, ти знаєш, мені здається, що фольк потрібен. потрібно щоб він проникав у саму музику. Мені здається, що я пишу пісні, які від самого початку вже є українськими і будь-хто з англомовних слухачів це зразу відчуває, навіть якщо пісня може бути англійською мовою, він відчуває це. Щодо буквалізації… ну мені подобається, як дехто це робить, там, в тому числі відома всім експансія балканської культури, от Бреґович недавно приїжджав. Наш клавішник Мілош дуже добре знайомий з цією культурою. Ми там щось експериментуємо, але я не люблю, щоб це було штучно. От все має бути від душі: якщо пісня написана так, то тоді це цікаво. Якщо пісня написана рок-н-рольна, то вставляти в неї штучно цимбали, чи я знаю, скрипки, чи баян, щоб когось здивувати, ну нема сенсу – воно має органічно бути. Хоча я дуже люблю народну музику. Дуже її часто слухаю.

Чи ви думаєте побити свій же рекорд…

Святослав Вакарчук: Умгу-умгу…

– таке турне, яке у вас було по Україні торік…

44 міста в нас було. Я не думаю, що зараз потрібно бити рекорди – нехай б'ють рекорди інші. Ми вже все, що могли – зробили. А зараз потрібно займатися музикою, займатися, ну, якимось серйозним баченням того, що відбувається далі. В нас буде стільки міст в турі, скільки захочуть вони. Ми не будемо старатися виступати будь-де тільки тому, що ми хочемо там побувати. Ми хотіли би виступати на стоячих площадках, тобто щоб не було сидячих залів. Принаймні, якщо і були б сидячі місця, то щоб і були місця з танмайданчиком, щоби повністю рок-н-рольну атмосферу передати і щоб не було жодного нарікання на те, що там не дають встати. Я багато раз наспівався в залах, де не можливо було людям до кінця виявити свої емоції. Ми, якщо потрібно буде для людей, які люблять ходити в театри, зробимо в черговий раз або якусь акустичну програму, або якусь програму, можливо, дійсно з класичними музикантами, чому б і ні? Це ми зробимо.

Пригадується, ти виношував таку ідею допомоги молодим музикантам.


Святослав Вакарчук: Безумовно! І це все (присьорбуючи зелений чай з м'ятою)…

Що в цьому напрямку рухається?

Святослав Вакарчук: Рухається дуже багато. Ми співпрацюємо з каналами музичними, які зараз займаються такими програмами. Я роблю зараз окрему свою програму, скажімо так, як це не пафосно звучить, урядову, чи там при секретаріаті Президента, яка би могла би… Якась така система заходів, які могли б в результаті за рік-два дати в п'ять разів більше відомих молодих виконавців. Основна моя ідея: перенести весь удар культурного життя зі столиці на регіони, на міста, в яких теж щось відбувається, але фактично нема жодної можливості себе проявити. От наприклад, візьмемо ту ж Західну Україну, близькі для нас з тобою міста: Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ. Там дуже багато позитивної сучасної музики, але в чому проблема? Там навіть коли відбуваються свої фестивалі, відбуваються якісь "міжсобійчики", я б це так назвав, про них ніхто ніде не знає. Але найгірше, що про них не знає масова публіка в самих містах. Тобто вони є внутрішньо спрямованими. Всі знають Таврійські Ігри, ну можливо трохи людей знає Рок-Екзистенцію, чи трохи знає там Чайку, а ось наприклад рок-фестиваль в якомусь там Івано-Франківську ніхто не знає. Я знаю, що вони часом проводяться, але чому про них не знаються навіть в самому місті? Тобто є ідея зробити в кожному місті такі регіональні представництва, які б займалися серйозним, скажімо так, вирощуванням "зірок" локальних. Якщо ти станеш супер-популярною групою в Тернополі, то точно на тебе потім звернуть увагу продюсери чи фахівці в Києві. А якщо ти зразу поїдеш пробивати дорогу в Київ, то шансів в тебе дуже мало. Така от ідея і зараз ми над нею працюємо і, можливо, щось вже до осені щось фактично буде.

То має бути щось на рівні державної програми?


Святослав Вакарчук: Ні! Держава буде просто сприяти цьому. Я думаю, що на рівні обласних адміністрацій треба буде діставати сприяння цьому. Це мають бути телевізійні програми, чи радіопрограми на місцевих каналах і радіо, це мають бути концерти, які широко популяризуються серед області. Це, наприклад, може бути в рамках такої програми (йдеться про програму підтримки молодих виконавців – прим. Ю.З.) радіостанції можуть брати на себе зобов'язання чи можливості там робити гарячу ротацію для локальних музикантів. Не просто раз поставити на радіо, а от п'ять раз в день з ранку до вечора, чи навіть десять разів, і подивитися, як воно працює: коли поставити однакову кількість якогось західного гіта і, наприклад, місцевої групи. Можливо комусь місцева більше до вподоби буде і це дасть поштовх виконавцям. Це дасть можливість людям почути, що є. Потім виявиться, що це їхній власний виконавець – буде концерт, ну і так далі, і так далі. Тобто тут можна цілу низку описати…

А ти не боїшся, що це на якомусь певному етапі бюрократична машина все перемеле і опустить до рівня якогось там огляду художньої самодіяльності?

Святослав Вакарчук:
Я не боюсь, тому що я би хотів працювати в кожному місті індивідуально з конкретним радіо, конкретним телебаченням, з конкретними організаторами концертів, з якими був би постійний контакт в мене особисто. Я би не хотів би це пускати на якийсь урядовий рівень, тим більше, що Мінкульту зараз не до рок-музики, я це прекрасно розумію. От, я думаю, що ми це зробимо самі. Ми їм цим допоможемо.

І коли плануєш запустити оцю всю програму в дію?

Святослав Вакарчук:
Ну от, зараз оцим паралельно і займаюся всім. Не знаю. На жаль боюсь давати конкретні дати. Думаю, наступного року.


Це ти як радник Президента запевняєш?


Святослав Вакарчук:
(Усміхаючись) Це я як музикант, який дуже хоче, щоб молодим музикантам була дорога в нас в житті. А як радник Президента я більше займаюся іншими речами: благодійними проектами, фондом, створеним для підтримки молоді, і так далі. Інформаційними речами. Тобто це можна туди вписати, але це більше моя така громадська діяльність. Я би все одно це хотів зробити. Я думаю, що я почну з одного-двох-трьох міст, а потім це можна буде там зробити цілу сітку.

Почнеш, мабуть, з рідних міст?


Святослав Вакарчук:
Я думаю що так. Буде простіше, в тому числі, можливо, той же Тернопіль, Львів і Франківськ.

________________________________
06 июня 2005 г.
Автор Юрко Зелений
Источник: ФДР www.fdr.com.ua

 


 
 
 
 
Copyright © 1998-2014 Все права защищены - самый большой и самый старейший фан-клуб группы Океан Ельзи
При использовании материалов с данного сайта обязательна активная гиперссылка на http://ocean-elzy.ru/
Данный сайт не является официальным, создан и работает благодаря поклонникам группы.
Материалы предоставляются поклонниками или берутся из сети Интернет с открытых ресурсов со ссылкой на них.
Однако мы напрямую сотрудничаем с администрацией группы Океан Ельзи.
Материалы, выложенные на нашем сайте, регулярно просматриваются администрацией группы Океан Ельзи,
Недостоверная или запрещённая администрацией группы Океан Ельзи информация с сайта удаляется!