Океан Ельзи в Тернополі (13.10.2012)



Відколи це похмурна погода і прогноз дощу ставали серйозними перепонами для справжніх  музичних фанатів,щоб  не поїхати на концерт?  Та ніколи в житті ви такого не почуєте,  повторююсь,від СПРАВЖНЬОГО цінителя музики. Так і Океан Ельзи ,незважаючи на паскудні погодні умови, 7 жовтня зібрали понад 5 тисяч слухачів на Тернопільському стадіоні. Як і попередньо було вирішено, 3 гривні з кожного придбаного квитка були перераховані на підтримку ФК « Тернопіль», ну і сам Океан Ельзи із своєї кишені також виклали стільки ж, отже в сумі клуб отримав плюс-мінус 30 тисяч гривень. Після реконструкції стадіону це була перша грандіозна подія, що відбулась тут. 

   Отож,щодо самого концерту,нащо нам організаційні речі… Почався о 19:00, але, звісно,  люди прийшли достатньо раніше, як мінімум на годину, щоб зайняти якнайвигідніші місця. Ніякої штовханини, все чемно і культурно. Звична процедура. Можна було спостерігати чимало людей на горищах ближніх домів – мабуть це єдина вигода в житті біля таких місць,як вічно галасливий стадіон. Деякі люди одразу ж  прийшли в дощовиках ( і правильно  зробили). Куди ж на концерті просто неба парасолі? Недоречно з одної сторони.  Проте ,як завжди, найшлись такі, які при найменшому натяку на дощик, відкривали парасолі,що не могло не викликати шквал негативних емоцій від людей в капюшонах чи дощовиках . Самі себе наразили на злісне « Зонтік геть!», яке лунало по всьому стадіону. Звучало досить революційно) 

   Хоч до самого початку концерту ОЕ і мали репетицію на стадіоні,проте кудись вони змились і вернулись на сам виступ з запізненням на 40 хвилин у великому чорному авто. Видалось дещо пафосним жестом. Холод, дощ, стоячі місця. Ну але ми почекаємо, звісно, куди ж нам діватись. Ну а от з цього моменту і  почався сам концерт)

   Вигуки, скандування, буря криків – все як має бути! Океани стали на свої позиції. Кожного викупали в водоспадах оплесків і привітань. Славко радісно вибіг насцену,а скандинавський светрик з оленями Чернявського викликав схвальні відгуки не тільки на самому стадіоні,а й наступними днями у вирах Інтернету. Першою звучала « Там,де нас нема" в супроводі флеш-мобу у першій фан-зоні. Нічого особливого – мильні бульбашки, які Вакарчук не сильно оцінив фразочкою « Я так і не зрозумів  до чого тут бульки». Зате фанатам приємно) Отже , наступною ми почули «Онлайн» - от вона звучала дуже драйвово і свіжо,якраз для розігріву публіки в ідеалі. Наприкінці пісні на екрані з’явилось оголене жіноче тіло в вигляді голограми  під «Матрицю». Безперечно,публіка зреагувала схвально,ще й як ;)  Після такого виру шаленства – спокійніший перехід в «Ти собі самУ».Містична,виважена,з смирним кінцем. Тут Славко почав імпровізувати з голосом,здавалось би,що може й доречно,але явно не в такт. Але в його вигуках почав впізнаватись всім відомий заспів Братів Гадюкінів « Уоу уоу уоу уоу єє» з пісні про файне місто Тернопіль. Збоку від мене дівчина із своїми друзями (очевидно гості з східної України) пояснювала: « Это наша Тернопильская мулька», але через нерозуміння слова «мулька» ,їй довелось ще раз пояснити : « Наша тема такая». Дивно такого не знати хлопці! Надалі ми протанцювали, проскакали під «З тобою» та «Не можу без тебе». Ось вже так нікому не потрібен, аби зігритись, «Кавачай» - всі ітак уже давно не відчувають холоду J. Старенька, всіма забута «Фіалка». Але це був приємний момент. А ось і звучить затяжна композиція… Очевидно,це початок наступної пісні. Затяжний початок. Затяжний. Початок. І лише ті, хто не раз був на концертах ОЕ, могли здогадатись, що саме таким чином Вакарчук часто експериментує з початком «Друга», який цього разу розтягнувся ще довше, ніж звично.Після довгого програшу все ж почався «Друг» такий,якого ми всі знаємо. На останнє «ну і нехай» Славко жестом і тихесеньким шипінням попросив у публіки мертвої тиші,а тоді ледь пошепки  розтяжно закінчив: «ннууу іі нехааай»..Саме під час цієї пісні, за моїм досвідом, можна найчастіше помітити людей, що надсилають смс-ки своїм Друзям.. Вакарчук напевне знав, що « Відчуваю» буде приливом щастя після меланхолійного «Друга». Задум вдався – публіка знову вирувала в круговертях емоцій. Солодка «Кішка», всеохоплююча «Коли тобі важко». А тоді Славко вирішив виконати кілька,за його словами, шлягерів «з радіо». Отож наступною ми насолоджувались  «Без бою», приспів якої група віддала своїм фанатам. Піднесена «Вище неба», надихаюча «Все буде добре», той-таки «Той день» - пісні змінювали одна одну зі змінами настроїв на одному диханні. «Зелені очі» сьогодні звучала, напрочуд,  електронно, по-новому, в супроводі зелених (оце несподіванка) очей на весь екран.

   От і як завжди – на, здавалось би, середині виступу ОЕ, ледь «попрощавшись», втекли зі сцени,очікуюючи викликів «на біс». Ну і звісно ж –  вийшли ще раз на сцену під буйні тупотіння і скандування власної назви. Першими «бісовими» піснями були «Я так хочу» та всіма улюблена «911», яка тебе просто змушує вірити,що в цьому натовпі ти таки не один. За другим викликом на сцену Океан обрадували рок-н-рольною « Ото була весна». Третім «бісиком» була..а як ви думаєте? Ні, не «Відпусти», а «Не питай». Сааме під час цієї пісні можна спостерігати найбільше палких цілунків між закоханими парами. Склалось враження,що Славко вже змучився щоразу викладатись під час виконання таких пісень з репертуару ОЕ – рука в кишені, без глибоких переживань в голосі,без ліричного закінчення,через що вона видалась обірваною.Але публіка все зробила за Славка! Перед першим приспівом Славко, спитав у публіки : « де ваші телефони?».Результат не змусив себе довго чекати – абсолютно вся площа стадіону хвилею ввімкнулась. Чудове видовище!  

Але людям було все мало. Народ ніяк не вгамовувався – найбільш бажаною піснею була «Відпусти», яку Вакарчук, на щастя, відмовився виконувати навідріз. Чому на щастя? Що за єресь? Якщо подумати – навіщо її після «Не питай»? По своєму емоційному забарвленню  і «Не питай»,  і «Відпусти»  чимось схожі. В такому випадку концерт не мав би такого чутливого закінчення,якби «Не питай» була  продовжена «Відпусти». Доброго – по трошки. І так чудово.

 Ось так. Океанам вдалось зібрати біля сцени море людей закликами « спускайтесь з трибун до нас», групуючи настроєм і драйвом. Разом же ж – краще. Загалом , читаючи відгуки фанатів в соціальних мережах, більшість дуже задоволені. Проте частково з ними незгодна. Мабуть,більша половина з них була вперше на концерті Океанів,принаймні так видалось. Ну  справді – концерт як концерт. По-іншому як добре  бути і не могло  Дуже поширено писати про Океанів, що «вони вже не ті». Та ну і що? Всі міняються, стільки років вже пройшло з часів «Янанебібув» і «Моделі». А фанатів ж то не меншає. Просто одним – лише хіти,а іншим – вибрані старіші пісні. Але Океан Ельзи – наші. Кого ж нам ще в Україні так однодумно любити,як не їх? Нема варіантів. І конкурентів тим більше. Може навіть і не буде, хто-зна. Як виявилось, спеціально на концерт приїхали фанати з різних куточків України, Польщі,Росії, були навіть гості з Алмати. Думаю, ОЕ заслужили любов з всіх сторін J В будь-якому випадку, концерт залишив по собі лише найтепліші і найрідніші спогади. Так тримати, Океани!

п.с.Славко пообіцяв тур по Україні в травні-червні з новим альбомом. Що ж… чекаємо!

___________________

http://stud-times.com.ua

 


 
 
 
 
Copyright © 1998-2014 Все права защищены - самый большой и самый старейший фан-клуб группы Океан Ельзи
При использовании материалов с данного сайта обязательна активная гиперссылка на http://ocean-elzy.ru/
Данный сайт не является официальным, создан и работает благодаря поклонникам группы.
Материалы предоставляются поклонниками или берутся из сети Интернет с открытых ресурсов со ссылкой на них.
Однако мы напрямую сотрудничаем с администрацией группы Океан Ельзи.
Материалы, выложенные на нашем сайте, регулярно просматриваются администрацией группы Океан Ельзи,
Недостоверная или запрещённая администрацией группы Океан Ельзи информация с сайта удаляется!