Нарешті, дочекалися! Напевно, саме таким вигуком прихильники Океан Ельзи зустріли вихід нового альбому групи - "Dolce Vita" (з італійської – “Солодке життя”).

Ще б – “океанівці” “підсолодили” життя своїм меломанам після трирічної перерви: їхній попередній “компакт” “Міра” побачив світ у 2007-му (у міжчассі Святослав Вакарчук у співпраці з потужною армією музикантів випустив збірку “Вночі”). 

На запис сьомого студійного альбому надихнула творчість знаменитого італійського кінокласика Федеріко Фелліні, зокрема фільм «Солодке життя» (1960 р.). «Люблю саме цей фільм, - зізнається лідер О.Е. Святослав Вакарчук. - Людина без жодної прямої критики “проїхалася” таким іронічним бульдозером по всьому на той час італійському вищому світу. Я почав думати, в яких ми реаліях живемо. У пісні Dolce Vita є рядки: Кому тут тюрма,/ Кому Dolce Vita. Цікаво, що для різних людей одна і та сама річ може бути або тюрмою, або “дольче вітою». 

Завданням альбому, за словами Вакарчука, є присоромити український шоу-бізнес. «Наш шоу-бізнес перетворився на жуйку, яку вже хтось з’їв, витяг і запропонував взяти з’їсти її знову, - пояснює головний “океанівець”. - Усі програми, як одна, направлені не на те, щоб знаходити кращих музикантів або робити кращу музику, а на те, щоб навчити людей бажання стати популярним. Але бажання, щоб у тебе в тролейбусі брали автографи, не має нічого спільного з бажанням стати хорошим музикантом і робити хорошу музику».

Запис здійснили з першої спроби – з метою максимально передати енергетику “живого” виступу. “Останні два роки моє життя було схоже на зебру, – каже Святослав Вакарчук. – На щастя, до останньої частини зебри воно не дійшло... Ті, хто чекає наївних пісень, - їх не буде, тому що ми інші, ми стали старшими на десять років. Але те, що в цьому альбомі ми спробували максимально зняти увесь макіяж, - факт”. 

Презентувавши у Києві новий альбом, О.Е.тут же вирушили у наймасштабніший у своїй музичній кар’єрі “Dolce Vita тур”

___________________________________
Источник: http://okeanelzy.com

за матеріалами газети "Високий замок"