Святослав ВАКАРЧУК: «Успіх кожного з нас у сумі дасть успіх країни» (18.03.2009)
Із музично-соціальною місією колесить цими днями Святослав Вакарчук Україною. Вечорами він дає концерти у рамках свого нового музичного проекту “Вночі”.
Святослав ВАКАРЧУК: «Успіх кожного з нас у сумі дасть успіх країни»

А вдень – зустрічається зі студентами – під гаслом “Книга творить Людину – Людина творить Країну!”. На зустрічах у рамках акції “З книгою – до дітей!” (а вони відбуваються не у кожному з 15-ти міст, які охоплює всеукраїнський тур) відомий співак обговорює сьогодення й майбутнє України, а також спонукає молодих людей до благодійності – просить приносити із собою книжки для вихованців дитячих будинків. В Одесі, звідки стартували зустрічі Вакарчука з молоддю, студенти принесли 220 дитячих книг. У Львові, де лідер “Океану Ельзи” перебував учора, – утричі менше... Попереду – “книжкові” збори, що з легкої руки зірки переростають у філософсько-політичні дискусії-роздуми, у Донецьку, Запоріжжі, Дніпропетровську, Харкові, а на завершення – у Києві.

«Вночі» Вакарчук не тягне ковдри овацій на себе

Тим меломанам, які звикли до Святослава Вакарчука у форматі “Океану Ельзи”, концерти проекту “Вночі” у Львівській опері, зорганізовані компанією “Дік-Арт”, відкрили нового артиста. Він більше не скаче у заряді драйву вище мікрофона – він вдумливо й емоційно виконує пісні, сидячи на стільці. Часами складається враження, що йому не надто комфортно на цьому стільці. Але тоді він знаходить вихід – або вискочити на нього ногами, або взагалі прибрати зі сцени.

У рідному для Вакарчука Львові два двогодинні виступи за один вечір відбулися при переповнених залах. І це, попри недешеві квитки – від 100 до 750 гривень. Справжнє визнання з боку публіки. А посилює його ще й той факт, що початково проект “Вночі”, який стартував із виходу альбому, артист позиціонував як некомерційний.

Разом зі Святославом Вакарчуком концерти “Вночі” об’єднують на сцені в одній музичній ейфорії декілька десятків музикантів. Тут кожен із них “грає першу скрипку”: і клавішник, бек-вокаліст Мілош Єліч, і саксофоніст Богдан Гуменюк, і басист Денис Дудко, і скрипаль Сергій Охрімчук, і барабанщик Денис Глінін... І навіть кожен з окремо взятих музикантів оркестру “Віртуози Львова”. При всій своїй харизмі Вакарчук “Вночі” не тягне ковдри овацій залу на себе. Хоча саме йому, безперечно, дістається найбільше оплесків публіки. Час від часу він відходить у тінь, а світлові прожектори спрямовуються на окремих музикантів. На самого ж Святослава протягом двох годин концерту софіти лише подекуди світять прямо.

У програмі “Вночі” – 11 композицій із однойменного альбому, а також з десяток пісень із репертуару “Океану Ельзи”, які під наглядом потужного складу музикантів звучать по-новому (для фанів “ОЕ” – експериментально): і “Кавачай”, і “Холодно”, і “Сьюзі”, і “Майже весна”... Саксофон додає мультистильовому проекту “Вночі” глибини і вдумливості джазу, перкусія – бешкетних ритмів реггі, скрипка – вишуканості, оркестр – інтелігентності... З найновіших пісень Вакарчука публіка із перших нот упізнала хіт “Така, як ти”. Хоча “на ура” народ сприймав усі 11 інтимно-глибоких композицій із альбому “Вночі” - такі несхожі одна на одну. Виконали Вакарчук і Ко й дещо із “чужого” – хіт Moon River – у власній інтерпретації. А “на біс” – “Ночі і дні” і повторно за вечір балканські “Дзвони” – на радість продюсеру проекту “Вночі” Мілошу Єлічу.

Вакарчук – студентам: «Ви є власниками вашої долі»

На двогодинну зустріч із Святославом Вакарчуком в актовому залі НУ “Львівська політехніка” зібралося декілька сотень студентів – із різних львівських вищих навчальних закладів. Врешті у вправності ставити запитання зірці відверте змагання одні з одними влаштували ті, хто навчаються в ЛНУ ім. І. Франка, й ті, хто гризе граніт науки у “Політехніці”. Студенти почали акцентувати на тому, з якого вони вузу, після зауваження Вакарчука: “Щось тут більше представників Франкового університету”.

Запитанням із студентської аудиторії передував монолог Вакарчука. Прологом він зауважив: “Мені здається, тут зібралися люди, які почують те, про що говоритиму, зроблять із цього висновки й діятимуть. Мені приємно спілкуватися із молодіжною аудиторією: молоді люди – скептичні, але не такі цинічні, як дорослі”. Зі старту лідер “ОЕ” порадив студентам з оптимізмом приймати життя – навіть у тому шквалі негативних новин, який йде із телеекранів. “А потім ще дивуємося, чому 40 відсотків українців хотіли б поїхати з України, - казав Святослав Вакарчук. – Згадую себе на ІІІ-ІV курсі. Я був студентом фізичного факультету. Готувався їхати продовжувати навчання за кордон – до Стенфордського університету, у США. Уже здав екзамени з англійської. Паралельно почав займатися музикою – і переді мною постав вибір. На початку 1990-х запитання “Кому тут потрібна українська музика?” було непростим. Але в мене була інтуїтивна думка і, головне, бажання робити цю музику. Не поїхав до США. Не знаю, що сталося б зі мною, якби поїхав, але, гадаю, час показав, що я тоді таки не помилився у виборі”.

- У 1998-му, коли ми з “Океаном Ельзи” переїхали до Києва, в Росії стався дефолт – і всі наші заощадження закінчилися за один день, - вів далі Вакарчук. - Ми усі жили в одній квартирі, їли макарони і щодня ходили на репетиції. Поверталися додому – з вікон дивилися на незнайоме місто, довкола були незнайомі люди, мало хто говорив українською... Але в нас було бажання щось змінити. І наша інтуїція зробила з нас тих, ким ми є нині. А свіжий приклад: у тур “Вночі” ми відправилися, коли розпочалася фінансова криза. Нас відраджували від концертів: мовляв, хто на них піде? Щоб отримати персональний успіх – треба йти проти течії. А успіх кожного з нас у сумі дасть успіх країни. Основна наша мета – почати самим себе змінювати. Ми стали тим, ким ми стали самі по собі, без втручання Президента, Прем’єр-міністра... Скоро чергові вибори – парламентські і президентські. Та не від тих, кого обираємо, залежить наше життя. Воно залежить від нас. Ви є власниками вашої долі. Так, можна виїхати в країну, де на вулицях не смітять, де діє суспільний договір. Та чи не краще перестати смітити тут? Джон Кеннеді казав: “Не запитуй в країни, що вона зробила для тебе. Запитай у себе, що ти зробив для країни”.

Жодна людина одноосібно не змінить ситуації в країні. Навіть команди – ті, про які говорять політики, - цього не зроблять. Зміни потрібно починати з кожного із нас. Зміна слова “Я” приведе до зміни слова “Ми”. А це – до змін у країні. І коли більшість із людей у суспільстві зрозуміють, що вони готові змінюватися, у той момент у нас з’являться інші політики, суди... А якщо далі ходитимемо як стадо баранів від виборів до виборів, від сесії до сесії, нічого не зміниться. Не бійтеся змінюватися, йти наперекір, бути не такими, як усі. Змініть самі себе. І не чекайте манни небесної від держави.

Цю життєву філософію-стратегію окреслював не Вакарчук-політик, а Вакарчук-українець. Співак опирався на власний досвід й намагався спілкуватися із студентами на рівних. А вони, своєю чергою, не боялися ставити зірці найрізноманітніші запитання – і про Верховну Раду, і про його особисте життя...
________________________________________
Источник:
Галина ГУЗЬО   Фото Андрія КУБ’ЯКА 
Високий Замок
http://www.wz.lviv.ua

 


 
 
 
 
Copyright © 1998-2014 Все права защищены - самый большой и самый старейший фан-клуб группы Океан Ельзи
При использовании материалов с данного сайта обязательна активная гиперссылка на http://ocean-elzy.ru/
Данный сайт не является официальным, создан и работает благодаря поклонникам группы.
Материалы предоставляются поклонниками или берутся из сети Интернет с открытых ресурсов со ссылкой на них.
Однако мы напрямую сотрудничаем с администрацией группы Океан Ельзи.
Материалы, выложенные на нашем сайте, регулярно просматриваются администрацией группы Океан Ельзи,
Недостоверная или запрещённая администрацией группы Океан Ельзи информация с сайта удаляется!