Вакарчук влаштував у Києві «Брюссель» без «Океану» (28.04.2012)

Відразу двома концертами свого нового музичного проекту «Брюссель» потішив Київ Святослав Вакарчук. Із «Брюсселем» лідер «Океану Ельзи» їздить Україною вже майже місяць, та Київ став єдиним містом, де концертів було зіграно два. Обидва – з аншлагом.

Утім, і місцем виступу обрали цього разу клуб, а не, приміром, звичний для «Океану Ельзи» Палац Спорту, чи палац «Україна», де ті ж «ОЕ» виступали з оркестром. Зрештою і «Брюссель» – не «Океан», хоч би як ці дві групи між собою не асоціювали.

Сам Вакарчук пояснює: «Брюссель» як колектив – явище тимчасове. Улітку торік Святославу спало на думку створити новий музичний проект (в «Океані Ельзи» Вакарчуку, який раніше випускав ще й свій особистий альбом «Вночі», вочевидь давно вже тісно). А до роботи над новим альбомом, автономним від «ОЕ», запросив, без перебільшення, кращих музикантів України. Меломанам, які цікавляться справжнім українським музичним ринком, а не тим, що в нас гордо іменують «шоу-біз», добре знайомі такі імена, як Сергій Бабкін, Дмитро Шуров, Макс Малишев, Петро Чернявський. Зібрати їх усіх на одній сцені – тільки за це Вакарчуку варто сказати величезне «дякую». Додайте до цього ще й харизму і талант самого Святослава – і рецепт вишуканого музичного продукту по-українськи готовий.

Виправлю сама себе – назвати «Брюссель» «продуктом» язик якось не повертається. Деякі критики вже порівняли цю музику з бітлівською, часів альбому Abbey Road, – чи не найвищий комплімент для музикантів? А ще під час концерту в київському клубі кілька разів спіймала себе на думці, що Вакарчука недарма називають «українським Фредді Мерк’юрі» – на сцені він поводиться як справжній господар, а харизма та абсолютна наповненість музикою так чи інакше відразу передаються публіці.

Діма Шуров

Проте ті, хто йшов на «Брюссель» з метою неабияк «відірватися», як це буває на концертах «Океану Ельзи», трохи помилилися адресою. Так, під «Дай мені чистої води», нову пісню «Стіна», та «Адреналін» (уже наприкінці концерту) пострибати та потанцювати було можна. А от решта пісень усе ж налаштовували на лірику – під «Заплети у свої коси ніч», «Дощ», «Зелений чай», «В останній момент» глядачі вправно підспівували та дружньо похитувались. При цьому навіть не скажеш, що не було драйву, як на “ОЕ” – він був, але інший. Мабуть, це і є те, що називають інтелектуальною музикою.

Вакарчук

Концерт тривав недовго – в альбомі «Брюссель» усього 12 композицій, плюс кілька нових. Пісень «Океану» Вакарчук не виконував – певно, принципово. Цікаво, але розмов про те, що «Океан Ельзи» начебто розпадається, вже давно не чути – ні в пресі, ні поміж прихильників. Мабуть, усі нарешті повірили, що можна робити кілька якісних проектів одночасно. Хоча відсутність «океанівського» духу не всім була до вподоби. Як приміром, юнаку, який після закінчення концерту голосно обурювався біля гардеробу: «Жодної знайомої пісні не заспівав, ну як так можна?!». Та більшість глядачів усе ж зійшлися на думці, що для таких концертів потрібен, мабуть, ще більш камерний зал – де можна було б просто посидіти та послухати. А всім іншим можна тільки пишатися: добре, що в Україні все ж таки знаходяться справжні музичні професіонали, а коли вони між собою ще й об’єднуються – точно не все втрачено.
_______________________________________________
Источник: Яна Данилевська
http://culture.unian.ne
Фото Аліни Кучми

 


 
 
 
 
Copyright © 1998-2014 Все права защищены - самый большой и самый старейший фан-клуб группы Океан Ельзи
При использовании материалов с данного сайта обязательна активная гиперссылка на http://ocean-elzy.ru/
Данный сайт не является официальным, создан и работает благодаря поклонникам группы.
Материалы предоставляются поклонниками или берутся из сети Интернет с открытых ресурсов со ссылкой на них.
Однако мы напрямую сотрудничаем с администрацией группы Океан Ельзи.
Материалы, выложенные на нашем сайте, регулярно просматриваются администрацией группы Океан Ельзи,
Недостоверная или запрещённая администрацией группы Океан Ельзи информация с сайта удаляется!