Режисер Сергій Буковський: Робоча назва фільму — «Океан Ельзи. Бекстейдж», простіше кажучи, «Закулісся» (02.10.2014)
Дата: 1 / 10 / 2014



Документальний фільм із назвою "Океан Ельзи. Бекстейдж" з’явиться на українських екранах вже найближчим часом. Автор та ініціатор стрічки — відомий режисер неігрового кіно Сергій Буковський. Про обставини зйомок фільму, взаємовідносини із лідером «Океану Ельзи» Славою Вакарчуком та про плани виходу фільму у розмові з режисером фільму Сергієм Буковським.
Вже кілька місяців триває напружена робота над повнометражною стрічкою, присвяченою гурту «Океан Ельзи». Знімальна група присутня на репетиціях музикантів, їздить з ними різними містами в рамках туру «20 років разом», зустрічається із людьми, безпосередньо пов’язаними з історією колективу. Про новий фільм про найвідоміший український рок-гурт ми поговорили із його режисером Сергієм Буковським.
— Розкажіть будь-ласка, у загальних рисах, яким буде фільм?
— Поки що важко говорити, бо ми ще в процесі зйомки. Безумовно, загальні обриси вже є, але це документальне кіно, і тому його краса в тому, що воно непередбачуване, несподіване. Поки ми рухаємося у задуманому напрямі, і все складається вдало. Головний фігурант цієї композиції — Слава Вакарчук. Ми плануємо кілька великих зйомок із ним, поїдемо до Львова, де був народжений «Океан Ельзи», зніматимемо у Києві. Швидше за все, це буде навіть не інтерв’ю (не люблю цей жанр) а розмова, бесіда, монолог. Дуже близький і відвертий, світоглядний. У вересні-жовтні ми приступаємо до монтажу, а в листопаді повинні все закінчити. Хоча це малоймовірно. Матеріалу багато, і він дуже різний: шанувальники «ОЕ», зона АТО, концерти, репетиції...
— Чи будуть розкриті особистості інших учасників групи, крім Вакарчука, і взаємовідносини між ними?
— Так, ця сюжетна лінія проробляється, багато епізодів вже відзнято. Вони всі, кажучи про музикантів, талановиті і непересічні люди, інакше я навіть сказати не можу.
Звичайно, ми будемо побіжно говорити і про історію першого складу, про розбіжності, концептуальні і людські, коли група пішла, а Вакарчук залишився один із Денисом Глініним, барабанщиком. Це дуже часто трапляється в музичних та творчих колективах, — працювали, формували, створювали і — розійшлися.
— Хто бере участь у зйомках?
— Ми постараємося знімати музикантів як першого, так і нового складу. Крім цього, ми спробуємо показати тих людей, які слухають «Океан Ельзи», відвідують їхні концерти. На кастинг прийшли не фанати, це була репрезентативна аудиторія, різні люди, яким близька музика групи. Одним словом, ми хочемо наблизити аудиторію до себе. Укрупнити її.
— Чи використовуєте старі записи?
— Не переконаний, що архівних записів буде багато. Архів «Океану Ельзи» на 90% складається зі старих концертів. Щось звідти ми, звичайно, візьмемо, але, насамперед, ми шукаємо решту 10%. Це хоум-відео, вечірки, дні народження, коли вони були разом, спілкувалися і були однією дружною сім’єю. Простіше кажучи — життя, атмосферу. Шукаємо. Якщо це буде переконливо — візьмемо у фільм.
— Наскільки у зйомки втручається менеджмент?
— Наш менеджмент абсолютно не втручається у виробництво. По всякому допомагає. Ну, а менеджмент «ОЕ» — тим більше, оскільки не є замовником фільму. Хоча вони партнери фільму. Авторське право ніхто не скасовував.
— А хто замовник?
— Замовник? Швидше, ініціатор фільму, це кіномопанія «FILM.UA». Це не замовлення «Океану Ельзи». Я передбачаю, очевидно, що будуть дискусії, коли фільм буде готовий. Вакарчук, зрозуміло, буде дивитися чорновий монтаж. Так що завдання не із легких — і компанія повинна бути задоволена, і «ОЕ», і я. Не думаю, що будуть якісь принципові складнощі, драматичні переділи фільму, але подивимося, всяке в кіно буває.
— А як реагує на зйомки сам Вакарчук?
— Він ні у що не втручається. Правда, буває, каже: «А раптом мені не сподобається?» чи «А раптом це буду не я?». «Я — не я» — це завжди дуже складно. Все рівно фільм — то суб’єктивний погляд на героя, і на «Океан Ельзи». Взагалі чи може документальне кіно бути об’єктивним? Це все ілюзія і міф, бо погляд завжди суб’єктивний. Навіть камера не може стояти «об’єктивною». Раз вона стоїть, значить, її хтось поставив, значить, вона вже суб’єктивна, тим більше — ракурс нашого погляду дуже обмежений рамками сцени. Поки робоча назва фільму — «Океан Ельзи. Бекстейдж», простіше кажучи, «Закулісся», але в значенні ширшому, ніж просто місце зйомки.
— Чи зможе Святослав сказати категоричне: «Ні» фільму? Чи: «Ось це ок, а ось це — забрати»?
— Думаю, що зможе. Він і головний герой, і лідер групи. Але мені зовсім не хочеться про це думати. Попереду копітка робота — монтаж. Це фільм, і, це часто буває, він створюватиметься на монтажному столі. Стара звичка — навіть комп’ютер називати столом. У нас дуже довірливі, і дуже дружні стосунки зі Славою. Він поводиться щиро, і гранично відкрито. Упевнений, стосунки такими і залишаться.
— Попередні ваші фільми були на серйозні теми — голодомор, війна… Як фільм про «Океан Ельзи» вписується у цей ряд?
— «Океан Ельзи» — це також серйозна тема. Адже цей фільм, насамперед, про наш час. І чим серйознішою є тема, тим, як не дивно, хочеться зробити її легшою, простішою, ніби повітрянішою. Рок-музика об’єднує людей, як відомо. Але ось феномен часу: чому раптом, любовна лірика Вакарчука сьогодні трактується зовсім інакше, не так, як п’ять, десять років тому? Вибух патріотизму? Можливо, це лише таке відчуття, що об’єднують слова, а насправді, об’єднує щось інше, пристрасть, «месседж», і саме це забарвлює лірику у певні кольори? Ми будемо про це говорити, ставити запитання і постараємося зрозуміти, що усередині Вакарчука, хто там живе?
— Тобто, ким він є?
— А хіба це можна з’ясувати? Тим більше у документальному кіно.
Абсолютної відповіді глядач не отримає, це не було би цікаво ні самому Вакарчуку, ні нам.
Ми всі дуже старанно працюємо, матеріал дуже хороший, предмет розмови назвичайно цікавий.



— Часто доводиться почути словосполучення «феномен Вакарчука». В чому він? Чи є він, водночас, феноменом групи?
— Думаю, що так, феномен групи в самому Славі, його таланті. Він — фізик, кандидат наук, захистив дисертацію. Можна, само собою, все піддати якимось обчисленням, прорахувати, але я не думаю, що це так. Це синтез тексту і музики, пластики і голосу, а головне — темпераменту, внутрішньої енергії — це і є Вакарчук. Я не знаю, що це, але ми спробуємо це розгадати і зрозуміти. Що це таке, чим він тримає, і яким чином об’єднує людей? Це ж так важливо для всіх нас сьогодні. Тому ми і робимо фільм.
— Чи бачили ви попередній документальний фільм про «Океан Ельзи» — «Там, де нас нема…»?
— Цей фільм більше схожий на телепрограму. Його робив Денис Козловський, який зараз нам допомагає з архівами. Фільм показували по «1+1» і в основному він складався із інтерв’ю і концертів. Мені хочеться, щоб ми максимально відійшли від таких прямих інтерв’ю, вони для телебачення. У нас дещо інший стиль, який відрізняється від ТБ, тим більше, що ми робимо фільм для кінопрокату.
— Фільм показуватимуть у кінотеатрах?
— Так заплановано. Важко уявити, чи піде сьогодні глядач на документальне кіно в кінотеатр. Колись, у радянські часи, люди ходили, дивилися, на окремі картини стояли черги. На продукцію «Київнаукфільму», наприклад. Пригадується фільм «Чи легко бути молодим», який вийшов на початку перебудовних років. Його хотіли побачити мільйони людей усього Радянського Союзу. Чи буде їм цікаво дивитися на самих себе і на «ОЕ»? Як кажуть, «розтин покаже».
— Чи сильно відрізняється Вакарчук у сценічному образі і Вакарчук в особистому спілкуванні?
— За своєю пластикою і психофізикою це, безумовно, та сама людина. Він не стоїть на місці, постійно в якомусь русі. Йому неспокійно живеться, вірніше йому живеться дуже нелегко на цьому світі. Але він такий же, як на сцені, дуже схожий. Слава весь час із мобільним телефоном, він із ним не розлучається, щось шукає, кудись заглядає, все контролює.
— У створенні фільмів ви консультуєтеся із психологами. Цей фільм — не виняток?
— Психолог два дні був присутній на кастингу, коли ми розмовляли із імовірними героями стрічки. Без сумніву, щоби розгадати Славу Вакарчука, допоможе консультація психолога.
Ми будемо зустрічатися у Львові з його батьками. Я не впевнений, що ми будемо їх знімати, поки таких планів у нас немає, але поговорити з його татом і мамою мені б хотілося, це дозволить краще зрозуміти сина. Думаю, що багато розгадок і відповідей, безумовно, у його дитинстві.
— Яке місце цього фільму у вашій творчості?
— Я давно нічого не знімав. У мене був період, який називається «простій», але я знімав, і продовжую знімати фільм про свою маму. Допомагають друзі-колеги.
Я дуже радий, що з’явився такий проект, і я до нього маю пряме відношення. Мені подобається музика «Океану Ельзи», у мене в машині є їхній диск, я з великою пошаною і пієтетом ставлюся до того, що вони роблять. Це музиканти дуже високого класу.
— А які подальші плани?
— Я хочу закінчити фільм про маму. Наступного року їй буде 80 років, але фільм не приурочений до ювілею. Так збіглося. Мама багато знімається, мотається по відрядженнях, втомлюється, але при цьому добре тримає текст, дуже відповідальна людина. У неї хороша школа — Щукінська (Театральний інститут імені Бориса Щукіна у Москві. — Авт.) Вона все своє життя присвятила батькові, а коли тата не стало, раптом стала зніматися. Багато. Вона дуже рухлива людина, за нею цікаво спостерігати на майданчику. Її всі люблять. Слава Богу!
Довідка. Сергій Буковський народився 1960 року в Башкирській АРСР. Вивчав режисуру в Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Понад десять років працював на Українській студії документальних фільмів. Документальний 9-серійний телефільм «Війна. Український рахунок» (2003) було відзначено Національною премією України імені Тараса Шевченка. Народний артист України (2008).
___________________
http://vikna.if.ua/

Ссылка на эту новость: http://ocean-elzy.ru/news/5535




Сет-лист Сумы 30.09.2014
Дата: 1 / 10 / 2014




Ссылка на эту новость: http://ocean-elzy.ru/news/5534




СВЯТОСЛАВ ВАКАРЧУК И ОЛЕГ СКРИПКА СТАЛИ САМЫМИ ВЛИЯТЕЛЬНЫМИ МУЗЫКАНТАМИ В УКРАИНЕ (01.10.2014)
Дата: 1 / 10 / 2014



Лидер группы «Океан Эльзы» Святослав Вакарчук вошел в двадцатку самых влиятельных музыкантов современной Украины, сообщает Intermedia. Такой рейтинг в рамках спецпроекта «Топ-100 Людей культуры» составила редакция журнала «Новое время», опираясь на мнение музыкальных экспертов и деятелей шоу-бизнеса.

— К имени главного украинского рок-музыканта Святослава Вакарчука вот уже несколько лет как намертво прилипло прилагательное культовый, — объясняют свой выбор сотрудники редакции. — В контексте происходящих в стране революционных и военных событий его песни приобрели для большинства украинцев особое значение. Творчество «Океана Эльзы» миллионы соотечественников ассоциируют со стремлением к изменениям, которых так ждет страна, а гражданскую позицию музыканта отождествляют со своей собственной.
Также в рейтинг попал лидер группы «Вопли Видоплясова» Олег Скрипка.

— Если бы Украина подобно Америке имела собственный Зал славы рок-н-ролла, Олег Скрипка, без сомнений, был бы включен в него в числе первых, — считают составители рейтинга. — Его главное музыкальное детище — легендарные «Вопли Видоплясова» — почти 30 лет является одним из наиболее популярных коллективов страны. К своей главной цели — превратить Украину в страну мечты — Скрипка движется семимильными шагами.

Кроме того в рейтинге представлены Джамала, американский украинец Евгений Гудзь из Gogol Bordello, Каша Сальцова («Крихітка»), Фагот («ТНМК»), Сашко Положинський («Тартак»), Евгений Филатов (Maneken), Андрей Хлывнюк («Бумбокс») и Дмитрий Шуров («Pianoбой») – а также пианист Антоний Барышевский, композиторы Валентин Сильвестров, Алла Загайкевич и Виктория Полевая, дирижеры Кирилл Карабиц и Роман Кофман, джазовая пианистка Наталья Лебедева, сопрано Людмила Монастырская и популяризатор народной музыки Марьяна Садовская.
________________
http://13notes.info/

Ссылка на эту новость: http://ocean-elzy.ru/news/5533




Шоумания (30.09.2014)
Дата: 30 / 9 / 2014


Ссылка на эту новость: http://ocean-elzy.ru/news/5532




Патріотизм — не набута, а певна імперативна річ, – Святослав Вакарчук (30.09.2014)
Дата: 30 / 9 / 2014



Патріотизм не є вродженим відчуттям: він виникає у важкій праці над конкретними, навіть матеріальними речами, які потім боїшся втратити, але які створюєш задля духовної мети, переконаний відомий музикант, лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук.

Про це 16 вересня він заявив в ефірі інтелектуально-політичного ток-шоу «Гра у класику» із Сергієм Рахманіним на телеканалі ZIK.

«Мене особисто не влаштовує думка, що патріотизм — не набута, а певна імперативна річ. Мовляв, ми народилися на цій землі, значить, апріорі повинні її любити, — зазначив Святослав Вакарчук. — Мені ж видається, що землю треба розглядати не як землю своїх батьків, а як землю своїх дітей. Бо діти – це те, що ти створив сам, це те, від чого не можеш відмовитися».

На переконання Вакарчука, патріотизм насправді будується саме на матеріальних речах, таких, «до яких можна доторкнутися, які створив власними руками».

«Я не говорю про гроші. У мене в голові є така схема: якщо наша країна – наш спільний храм, то кожен із нас має для його будівництва закласти свої цеглини. Створити конкретну річ за допомогою важкої праці. Тож потрібно щодня займатися конкретною матеріальною справою, але ставити перед собою не чіткі матеріальні цілі, а духовні, моральні. Тоді ця конкретна матеріально розроблена справа сформується в ідею – національну ідею, патріотизм. Якщо ти щодня із душею ліпиш глечики — врешті приходить прозріння».

На думку музиканта, сьогодні кожен українець передусім має займатися своєю справою на своєму місці, але «якісно, до кінця, до останньої краплі поту чи крові: солдатам —захищати землю, журналістам — бути чесними і не продаватися, вчителям — учити дітей».

«Країна — це ж не просто географічна річ, — наголосив Святослав Вакарчук. — Це спільнота людей, які хочуть жити разом, бачать спільне майбутнє. Це спільнота людей, які поділяють конкретні цінності, яким цікаво разом, які готові підставити один одному плече, віддати життя, коли треба захищати ці цінності. Це спільнота людей, які готові разом важко працювати задля будівництва одного храму».
___________
http://zik.ua/

Ссылка на эту новость: http://ocean-elzy.ru/news/5531




Океан Ельзи в Івано-Франківську: Вакарчук вийшов на сцену в футболці «I love IF» (29.09.2014)
Дата: 29 / 9 / 2014



У суботу, 27 вересня, на стадіоні «Рух» відгримів концерт «океанів». Гурт тричі виходив на біс.

На дійстві було безліч патріотичної символіки та дівчаток у віночків. Публіка вражала також светрами та футболками з різноманітними тризубами на грудях.

Й навіть рясний дощ, який випав на початку виступу, не зіпсував вечора. Фанзони, вкрившись парасольками, продовжували танцювати та підспівувати Славкові. Сам же Вакарчук пожартував, що «хоч цього разу хотілося без дощу, проте схоже не вийде».

Розпочався концерт з пісні «Всатвай». Також на стадіоні прозвучали копозиції «Давай», «Зелені очі», «Без бою», «Незалежність», «Там де нас нема», «Обійми» та інші.

Композицію «На лінії вогню» виконавець присвятив всім тим, хто зараз воєю на Східному фронті України. Й просив ніколи не забувати тих, хто віддав найцінніше за нашу свободу.

Не обійшлося з без ліхтариків, під час пісень «На небі» та «Обійми» стадіон перетворювався на зоряне небо. Святослав Вакарчук сказав, що кожного разу це неймовірно.

Виходячи на біс вдурге, Славко вирішив потішити франківських фанатів й вийшов на сцену в футболці з айдентикою міста «I love IF». Пізніше кинув її в натовп, чим невимовно втішив дівчат в першій фан-зоні.

Святослав Вакарчук наголошував, що концерт “Океану Ельзи” на міському стадіоні “Рух” в Івано-Франківську та інших містах України 2014 року - це просто розвага й веселощі. А можливість показати, що ми – разом: єдині та сильні як ніколи.
______________
http://styknews.info/

Ссылка на эту новость: http://ocean-elzy.ru/news/5530




Новости о съемках фильма про Океан Ельзи
Дата: 29 / 9 / 2014



в этом блоге - http://oetruefilm.com !

Настоящее кино о настоящих кумирах
В этом году исполнилось 20 лет группе Океан Ельзи. В этом году в нашей стране произошли страшные и большие события. В этом году будет закончен первый настоящий фильм о культовой украинской группе.
Пока у него есть только рабочее название. Backstage.

Над ним работает киностудия FILM.UA и замечательные украинские кинематографисты: режиссер Сергей Буковский, оператор Сергей Михальчук, звукорежиссер Сергей Степанский.

Это Настоящее кино. И Настоящая история. В ролях - все мы. Люди, живущие в Украине, такие разные, такие непохожие друг на друга. Наши города, которые встречали этим летом музыкантов, очень по-разному, в разных обстоятельствах, но неизменно - аплодисментами. Музыканты, играющие в составе группы Океан Ельзи. Талантливые и увлеченные своим делом люди.

Святослав Вакарчук - фронтмен группы. Его поклонники и фанаты.

Одна из таких поклонниц будет помогать мне вести этот блог. Добро пожаловать!

Ссылка на эту новость: http://ocean-elzy.ru/news/5529




«Океан Ельзи» у Вінниці (29.09.2014)
Дата: 29 / 9 / 2014



Вінниця зустріла культовий гурт переповненим стадіоном та погожим зоряним небом. Святослав Вакарчук у свою чергу подарував вінничанам незабутній музичний вечір та зізнався місту у коханні з першого погляду.

Вчора, 28 вересня, на центральному міському стадіоні виступив гурт «Океан Ельзи». Концерт «20 років разом!» у Вінниці пройшов з аншлагом. Вакарчук навіть кілька разів назвав переповнений стадіон "Вінницьким морем". На початку виступу попросив слухачів не штовхатись.
- Тут спереду маленькі, тендітні дівчатка, яких ви всі тиснете до огорожі, - говорив він. - Не тільки їм важко, але і нам тут зі сцени дивитись на це не так просто, і в цей цей момент стрибати. Тому так – буде погана будуть тихі пісні, буде класна поведінка – будуть активні пісні.

Вінничани порад музиканта дослухались і вели себе добре. На енергійних піснях стрибали, махали руками, на повільних – світили мобільними телефонами.

Серед слухачів було багато дівчат в українських віночках і хлопців з українськими прапорами. На пісні «Стіна» люди підняли прапори вгору.

Святослав Вакарчук дивував вінничан віртуозними танцями, хриплим голосом і перевдяганнями прямо на сцені. Вийшовши на початку виступу у класичній трійці він встиг змінити кілька сорочок, а на завершення концерту одягнув футболку з тризубом.
Кожного разу коли музиканти зникали зі сцени публіка скандувала «на біс» і вони повертались. Хоч виступ і затримався з початком майже на годину, загалом музика на стадіоні звучала близько трьох годин.
_________________
http://vn.20minut.ua

Ссылка на эту новость: http://ocean-elzy.ru/news/5528




Стадіон «Рух» затопило «Океаном» (28.09.2014)
Дата: 28 / 9 / 2014



Концерт «Океану Ельзи» 27 вересня в Івано-Франківську, незважаючи на мокру погоду, пройшов на славу.
У суботу близько сьомої вечора вулицею Чорновола крокувало багато людей з жовто-синіми прапорами. Вони прямували до стадіону, де о восьмій годині мав початися концерт найпопулярнішого українського гурту.
Коли фан-зони та трибуни вже були заповнені глядачами, почався дощ. Перші вигуки, які пролунали на концерті це: «Парасолі!» В такий спосіб ті, хто стояв далеко від сцени, просили людей попереду скласти парасолі, щоб не заважати бачити, що на ній відбувається.

Після дев'ятої вечора зазвучала перша пісня — «Вставай». Потім фронтмен гурту Святослав Вакарчук сказав глядачам: «Нам постійно так щастить, що кожного разу на наших концертах йде дощ. Думаю, що це сьогодні лише додасть драйву».

Хоча опади припинилися тільки наприкінці концерту і пісні «Океану Ельзи» звучали у супроводі шелестіння дощовиків, це не зіпсувало вражень від дійства.

Гурт виконав улюблені композиції тисяч прихильників. Проте, були й несподіванки. Наприклад, пісня з 1998-ого року, яка рідко звучить на концертах, — «Поїзд Чужа любов». Також — акустична версія «Вище неба»: лише хрипкий вокал Святослава Вакарчука і віртуозна гра на гітарі серба Влада Опсеніци.

Не обійшлося без сюрпризів іншого характеру. Приміром, поява на сцені учасника АТО з Івано-Франківська. А ще вихід Вакарчука у футболці з написом «I♥IF».

Глядачі двічі викликали «Океан Ельзи» на біс. І після фінальної запальної пісні «Ото була весна» повільно почали розходитися.

Близько першої ночі натовп, прикрашений жовто-синіми прапорами, наспівуючи щось із репертуару «ОЕ» йшов парком Шевченка. Дехто зупинявся, щоб постояти у черзі до магазинчика чи кафе, які цієї ночі, мабуть, отримали чималу виручку.
________________________
Людмила Баран (http://galka.if.ua/)

Ссылка на эту новость: http://ocean-elzy.ru/news/5527




Святослав Вакарчук. YES 2014
Дата: 27 / 9 / 2014


Ссылка на эту новость: http://ocean-elzy.ru/news/5526






 
 
 
 
Copyright © 1998-2014 Все права защищены - самый большой и самый старейший фан-клуб группы Океан Ельзи
При использовании материалов с данного сайта обязательна активная гиперссылка на http://ocean-elzy.ru/
Данный сайт не является официальным, создан и работает благодаря поклонникам группы.
Материалы предоставляются поклонниками или берутся из сети Интернет с открытых ресурсов со ссылкой на них.
Однако мы напрямую сотрудничаем с администрацией группы Океан Ельзи.
Материалы, выложенные на нашем сайте, регулярно просматриваются администрацией группы Океан Ельзи,
Недостоверная или запрещённая администрацией группы Океан Ельзи информация с сайта удаляется!